Захват i бiль битви. Перша свiтова у 211 епiзодах

Петер Енглунд

Карта свiту

Книга заснована на щоденниках i спогадах ii учасникiв. Автор, дослiджуючи архiви, вiдновив хiд подiй Першоi свiтовоi вiйни. Кожен iз дев'ятнадцятьох абсолютно рiзних людей з обох бокiв конфлiкту розповiдае про ту вiйну, що зазнав особисто, зокрема: багатодiтна американка, яка влiтку перебувала в маетку в Польщi; датський пацифiст, мобiлiзований до нiмецькоi армii; росiйська медсестра; австралiйка, яка приiхала на своiй вантажiвцi до Сербii, щоб служити в армii шофером; росiйський офiцер; нiмецький матрос; шукач пригод, латиноамериканець, вiд якого вiдмовляються всi армii, крiм османськоi; французький дипломат та iн.

Петер Енглунд показуе, як настрiй i сприйняття вiйни людиною змiнюеться вiд захоплення та ентузiазму до тотального страху i ненавистi… Автор таким чином уклав щоденниковi записи, що подii розгортаються послiдовно. Ми можемо побачити вiйну мiсяць за мiсяцем водночас на всiх фронтах.

Петер Енглунд

Захват i бiль битви: Перша свiтова в 211 епiзодах

Серiя «Карта свiту» заснована у 2010 роцi

Опублiковано за угодою з Партнерз iн Сторiз Стокгольм АБ, Швецiя

© Peter Englund 2008

© Н. В. Третьякова, переклад украiнською, 2016

© Л. П. Вировець, художне оформлення, 2016

© Видавництво «Фолiо», марка серii, 2010

…Усе, що народжуеться тортурного й страшного на ешафотах, у катiвнях, божевiльнях, операцiйних, пiд склепiннями мостiв пiзньоi осенi, – все не здаеться i вперто наполягае на своiй страшнiй дiйсностi. Ти хочеш його забути. Сон охоче стирае в мозку його борозни, але сновиддя скасовують роботу сну, знову прокреслюючи стертi знаки.

І ти прокидаешся, задихаючись, запалюеш свiчку у темрявi, i, як солодку воду, ковтаеш свiтанковi струменi спокою. Але на якому ж вузькому краечку тримаеться цей спокiй! Один незграбний рух – i знову погляд iде крiзь знайоме, дружне i за оманливими втiшними контурами ловить обриси жаху.

    Райнер Марiя Рiльке

    «Нотатки Мальте Лявридса Бригге», 1910[1 - Переклад з нiмецькоi Е. Сурiц.]

Лiто було чудесне, мало стати ще чудеснiшим. Ми всi безтурботно дивилися в майбутне. Пам’ятаю, як напередоднi вiд’iзду я йшов у Баденi з одним приятелем виноградниками. Тодi старий виноградар сказав нам: «Такого лiта, як це, давно вже ми не бачили. Якщо воно мине так само, вино ми отримаемо як нiколи. Це лiто люди запам’ятають надовго!»

Але не знав старий чоловiк у своiй блакитнiй куртцi винороба, якими пророчими виявилися його слова.

    Стефан Цвейг

    «Вчорашний свiт»,1942[2 - Переклад з нiмецькоi Г. Кагана.]

До читача

Ця книга – про Першу свiтову вiйну. Але не про те, що це була за вiйна – не про ii причини i подii, закiнчення та наслiдки, – а про те, яка це була вiйна. Мене цiкавили не так факти, як люди, не так хронiка, як враження, переживання i настроi. Я намагався реконструювати не хiд подiй, а свiт переживань.

Мене зацiкавила доля дев’ятнадцятьох людей: усi вони iснували насправдi (у книзi вiдсутнiй вимисел, у нiй використано рiзноманiтнi документи, якi цi люди залишили по собi), – усi вони невiдомi або забутi, бiльшiсть з них – скромного походження. У той час як Перша свiтова вiйна у суспiльнiй свiдомостi асоцiюватиметься, не без причини, з кривавою бiйнею Захiдного фронту, багато з цих героiв перебували тодi зовсiм в iнших мiсцях – на Схiдному фронтi, в Альпах, на Балканах, у Схiднiй Африцi та Месопотамii. Майже всi вони були молодшими – у вiцi близько двадцяти рокiв.

З-помiж цих дев’ятнадцятьох один загине, один зникне безвiсти, ще двое потраплять у полон, один буде прославлений як герой i ще один втратить здоров’я i перетвориться на живу руiну. Багато з них вiтатимуть початок вiйни, але потiм навчаться ненавидiти ii; iншi ж зненавидять вiйну з найпершого дня; одна людина залишиться вiрною в своiй любовi до вiйни вiд початку до кiнця. Один збожеволiе i буде помiщений у будинок скорботи, iншому не доведеться почути жодного пострiлу. І так далi. Тим часом, незважаючи на вiдмiннiсть доль, ролей, статi та нацiональностi, усiх iх об’еднуе те, що вiйна чогось iх позбавила: юностi, iлюзiй, надii, людян