Фiлософiя для життя. Пiзнати себе краще

Делия Стейнберг Гусман

Делiя Стейнберг зумiла екстрагувати все найкраще з Історii свiтовоi Фiлософii, з якою так добре обiзнана. Отож, в ii словах чутно вiдгомiн ii улюбленного автора Марка Аврелiя, фiлософа-стоiка, що вiдкрив для нас унiверсальний закон, який пульсуе в зоряному небi, що багато сторiч потому виклав iншими словам Кант. Подеколи ii войовниче обстоювання свободи iндивiда та його соцiальноi вiдповiдальностi нагадуе нам мудрiсть давнього Китаю, що ii виписав Конфуцiй… Також ми ознайомлюемося з кращим спадком мудрих пресократикiв, якi неодмiнно покликаються на Природу та iх тайнощi…

Тверда й грунтовна основа гарантуе синтетичнiсть цiеi працi, що ii нам пропонуе Делiя, разом з ii тривалим досвiдом дiалогу та спiлкування з рiзними людьми в рiзних краях свiту, якi мали нагоду слухати ii курси та лекцii.

Делiя Стейнберг

Фiлософiя для життя. Пiзнати себе краще

Фiлософiя для життя

Пролог

НАТХНЕННІСТЬ ФІЛОСОФІЄЮ

Фiлософiя, безперечно, знову починае викликати зацiкавлення як метод вiднайдення втраченого сенсу життя, як осяжний для кожного шлях без огляду на культурнi вiдмiнностi чи релiгiйнi вiрування. Аби заохотити це добротворче прилучення до такого шляхетного заняття, ЮНЕСКО нещодавно вiдзначила «Свiтовий День Фiлософii» на визнання цього давнього i водночас нового почину. Така поновлена зацiкавленiсть шириться свiтом у формi небезкорисних порад читати i осягати розумом великих мудрецiв, що е протиотрутою вiд нашоi затурбованостi посеред плиткоi поверховостi життя, з якою ми пiдступаемося до важливих питань, а потiм вiдчуваемо порожняву та занепад духу, не знаходячи ключiв до розгадки нашоi екзистенцii.

Але ми також знаемо, що незрiдка подiбнi шукання призводять до цiлковитого скептицизму, позаяк фiлософських вчень, що постають перед нами з глибин iсторii та з нашого сьогодення, аж так багато, i вони такi рiзнi, часом з контраверсiйними конклюзiями, що ми не годнi обрати котресь одне, тож лишаемося сам на сам з релятивiзмом, який паралiзуе дужче, нiж саме заперечення Фiлософii як шляху пiзнання та щастя.

Делii Стейнберг вдалося уникнути цих принагiдних пiдводних рифiв. У цiй працi вона дае нам справжнiй урок фiлософiчного натхнення, що сягае своiм корiнням в кращу сократичну i пiфагорiйську традицiю, тобто в саму першопричину фiлософування, принаймнi стосовно до захiдноi цивiлiзацii грекоримського походження. Фiлософiя як спосiб життя постае перед нами припрошенням до дii i водночас до пересвiдчення, що ми живемо у всесвiтi в постiйнiй змiнi та оновленнi – ритмi, з яким маемо перебувати в гармонii.

У фiлософii Делii Стейнберг немае премудростей на кшталт загальновiдомих аксiом чи безперечних iстин, натомiсть маемо витончену пiдказку, великодушний намiр товаришити нам, прозирливе завбачення запитань, якi в нас виникають щойно ми наважуемося ступити на територiю фiлософського пошуку. В ii товариствi ми поступово починаемо розумiти, що означае життя з фiлософiею, що означае жити краще, бiльш змiстовно й усвiдомлено.

І якщо iнодi нам кортить затриматися на суто теоретичному спогляданнi осягнутого, нове запитання – одне з багатьох, що iх дуже вдало сформулювала i розподiлила упродовж своеi працi Делiя, – припрошуе нас продовжити наш процес навчання, наш дiалог з позачасовою Фiлософiею у викладi нашоi авторки, з неперебутньою мудрiстю, попри минущi уподобання та обставини. Йдеться про те, що ми маемо повсякчас вивiряти нашi переконання, принципи, якими керуемося в своему життi, на дiевiсть i здiйсненнiсть, адже Фiлософiя, про яку веде мову Делiя Стейнберг, е винятково практична, а якщо фiлософiя не дае нам вiдповiдей, яких ми шукаемо, а вiдтак втiлення кращого свiту в дiях, то вона нiчого не вартуе, ба бiльше, ii годi називати Фiлософiею в первiсному розумiннi.

На сторiнках цiеi працi ми вступаемо з авторкою в дiалог як в класичну добу. Вона ставить нам навiднi питання, лишаючи простiр i розлiнований ритм, аби ми почули в собi iхне вiдлуння. Їi припрошення жити, реалiзовувати, розбудовувати е таким наполегливим, що часом ми вiдчуваемо потребу здiйснити на практицi ii