Ігри Майi

Делия Стейнберг Гусман

«Ігри Майi» – невелика й лаконiчна в суто фiлософiчному сенсi, але нескладна i приступна книга.

Ця книга прислужиться читачевi для «грання в Життя», допоможе уникнути зайвих страждань i поставити собi природнi, найголовнiшi питання, що, як ми вже казали, линуть у Небо, мов дим прадавнiх кадил, мов тисячолiтня молитва, повторювана новими устами саме в той час, коли Свiт спраглий Вiри, Щиростi та Життерадiсностi.

Делiя Стейнберг

Ігри Майi

Передмова

Якщо сягнути углиб нашого знання минувшини, то ми неодмiнно спiткаемо Людину з природним фiлософiчним зачудуванням довколишньою природою i самою собою. Їi запитання линуть у небо, як дим кадил. Вони породженi пломенистим вогнем i спонукуванi негативним геотропiзмом, притаманним духовостi свого онтологiчного предка.

Пильно роззирнувшись довкола, людина розумiе минущiсть усього сущого. І хоча запитання тануть у таiнi, а людина не дiстае конкретноi вiдповiдi, вона певна, що пробувае i пробуватиме поза грою рiзнобарвних скелець у калейдоскопi явлених нам речей.

Таким чином виникае гральний аспект життя, в якому все мае значення i водночас його позбавлене. Вiдчуття цiеi метафiзичноi невистачальностi стало спонукою до написання поетичноi i щироi книги – «Ігри Майi».

З огляду на те, що автором е моя учениця на шляхах Фiлософii, менi не личить спiвати iй хвалу, але надзвичайно важко говорити про такi незглибимi речi так просто й доступно, як то зробила Делiя Стейнберг Гусман. Вона виписала для завороженого читача не просто слова, а сходинки, якi приведуть його, мов у дитячому танку, до радостi вiдчування Життя i Природи не як ворожих, а як прихильних до себе, що iх Бог поставив на нашому шляху, аби пробудити нашу свiдомiсть.

Розмаiття тем складають одне цiле, що надае жвавостi композицii книги. Але автора нiколи не полишае оптимiзм, i на великiй шахiвницi реальностi рухаються туди-сюди фiгурки у великiй грi Майi, в якiй важливо не виграти, а грати. Щоб почуватися живущим i набувати досвiдчення.

Власне, «Ігри Майi» – невелика й лаконiчна в суто фiлософiчному сенсi, але нескладна i приступна книга.

Ця книга прислужиться читачевi для «грання в Життя», допоможе уникнути зайвих страждань i поставити собi природнi, найголовнiшi питання, що, як ми вже казали, линуть у Небо, мов дим прадавнiх кадил, мов тисячолiтня молитва, повторювана новими устами саме в той час, коли Свiт спраглий Вiри, Щиростi та Життерадiсностi.

Професор Доктор Хорхе Анхель Лiврага Рiццi,

Кавалер Хреста Паризькоi Академii Мистецтв, Наук i Красного Письменства

Передмова до 3-го видання

Як то було мовлено в передмовi до першого видання, свiт спраглий вiри, щиростi та життерадiсностi. І нинi, п’ятдесят рокiв по тому, цi iдеi лишаються для нас злободенними. Так само насущнi й iдеi, що лежать в основi «Ігор Майi».

МАЙЯ – вiкодавня ласкава богиня – i досi щодень обдаровуе нас iлюзiями. Лихо нам, якщо ми полишаемо цю гру, перестаемо почуватися дiтьми, не ловимо бiльше метелика, що випурхуе з наших рук i здаеться невловним, але вiн веде нас вiд дерева до дерева, заводячи далi й далi в цей зачарований плодоносний лiс, на який ми маемо перетворити свое життя. Ми не можемо вiдмовитися вiд гонитви за iлюзiями, iнакше на нас неминуче чекае старiсть, iнакше наша спина згорбиться, а очi нашi назавжди затуманяться.

Бо тодi ми направду постарiемо.

З МАЙЄЮ ми вчимося снити життям i жити снами. Сягаемо висот iнтелекту та могуття уяви. Виповнюемо душу любов’ю до всього створеного для нас, що ми не завжди можемо поцiнувати. З нею ми налаштуемося на гармонiйне бринiння Всесвiту i душею зрозумiемо його одвiчну мелодiю.

Автор зауважуе, що часом МАЙЯ затуляе нам очi. Ця корисна книга допоможе вiдгорнути оманливу запону, що затуляе нам очi i туманить розум. Велика Вчителька Природа вказуе вiрний шлях помiж пасток i помилок. «Ігри Майi» – наш найкращий дороговказ, аби ми не збилися на манiвцi.

МАЙЯ грае з нами, а ми даемося на пiдмову, бо людина – це iстота, що граеться. МАЙЯ грае з людьми, з нашими сумнiвами та безпораднiстю…

Вдумливе читання «Ігор Майi» може допомогти урадити рiзнi проблеми i