Список Шиндлера
Томас Кiнiллi
Його iм’я вiдоме усьому свiту i вже давно стало називним. Оскар Шиндлер. Людина, яка довела, що можна здiйснити справжне диво – подарувати життя… Дати шанс на порятунок тодi, коли сподiватися вже нема на що…
На початку Другоi свiтовоi нiмецький пiдприемець Оскар Шиндлер вiдкрив у Польщi фабрику, на якiй виробляли емальований посуд. І ця фабрика, де працювали евреi з гетто, стала для них немов Ноевим ковчегом… Коли було ухвалено рiшення про знищення кракiвського гетто, Шиндлеру неймовiрними зусиллями вдалося вивезти своiх робiтникiв i захистити iх вiд жаху табору смертi Аушвiцу. Вiн урятував майже 1300 евреiв. Бiльше, нiж будь-хто за всю iсторiю найстрашнiшоi в iсторii людства вiйни…
Томас Кiнiллi
Список Шиндлера
Присвячуеться пам’ятi Оскара Шиндлера i Леопольдовi Пфеффербергу, який своiми стараннями й наполегливiстю спричинився до написання цiеi книги
Вiд автора
У 1980 роцi я зайшов до крамницi, де продавалися сумки, у Беверлi-Гiллз, Калiфорнiя, i поцiкавився цiною на портфелi. Крамниця належала Леопольду Пфеффербергу, який своiм життям зобов’язаний Шиндлеру. І саме бiля полиць з iмпортною iталiйською шкiргалантереею в крамницi Пфефферберга я вперше почув про Оскара Шиндлера, нiмецького бонвiвана, торгiвця, серцеiда, суперечливого чоловiка, i про те, як вiн порятував у часи, якi нинi називають Голокостом, багатьох представникiв рiзних суспiльних верств приреченого народу.
Ця книжка про дивовижну iсторiю Оскара передусiм грунтуеться на розповiдях п’ятдесятьох людей, яких порятував Шиндлер i якi нинi живуть у семи краiнах: Австралii, Ізраiлi, Захiднiй Нiмеччинi, Австрii, США, Аргентинi та Бразилii. Почуте було доповнено поiздкою разом iз Леопольдом Пфеффербергом до тих мiсць, де вiдбуваеться основна дiя книги: це Кракiв, який прийняв Оскара; Плашув, де був розташований страшний табiр Амона Гьота; вулиця Липова на Заблочi, де досi розташована фабрика Шиндлера; Аушвiц-Бiркенау, звiдки Оскар визволяв жiнок. Розповiдь також заснована й на документальнiй та iншiй iнформацii, наданiй тими нечисленними спiльниками Оскара, з якими я мiг зв’язатися, а також багатьма його повоенними друзями. Чимало матерiалiв про Оскара зберiгаються органiзацiями «Євреi Шиндлера» i «Яд Вашем», Органiзацiею пам’ятi мученикiв i героiв, – це теж стало у великiй пригодi для написання роману, разом iз письмовими свiдченнями з приватних джерел, документами й паперами Шиндлера: деякi наданi «Яд Вашем», а деякi – товаришами Оскара.
Розповiдати реальну iсторiю, використовуючи тканину i засоби романноi оповiдi, – рiч не рiдкiсна для сучасного письменства. І я теж тут чиню так – i тому, що саме ремеслом прозаiка володiю, i тому, що роман видаеться найбiльш пiдхожою формою для розповiдi про особу таких масштабiв i суперечностей, як Оскар. Я намагався, однак, утримуватися вiд домислу, бо вiн позбавить ваги реальнi деталi оповiдi, i вiддiляти мiфи вiд реальностi, адже навколо такоi фiгури, як Оскар, мiфи виникають часто. Інодi з’являлася необхiднiсть у розумних межах вiдтворити тi розмови, про якi Оскар та iншi iх учасники практично не залишили згадок. Але бiльша частина оборудок, розмов та iнших подiй викладенi за детальними спогадами Schindlerjuden («евреiв Шиндлера»), самого Шиндлера та iнших свiдкiв Оскарового незаконного милосердя.
Я хотiв би передусiм подякувати трьом людям, урятованим завдяки Шиндлеру: Леопольдовi Пфеффербергу, суддi Моше Бейському з Верховного суду Ізраiлю i Мечиславу Пемперу – цi люди не лише передали авторовi цих рядкiв спогади про Оскара й надали документи, котрi зробили оповiдь точнiшою, а й прочитали першу редакцiю цiеi книжки, внiсши своi поправки. Ще чимало людей – i врятованi Шиндлером, i його повоеннi товаришi – розмовляли зi мною i щедро дiлилися iнформацiею у виглядi листiв i документiв. Серед них – фрау Емiлiя Шиндлер, панi Людмила Пфефферберг, д-р Софiя Штерн, панi Гелена Горовiц, д-р Джонас Дреснер, подружжя Генрi i Марiана Роснери, Леопольд Роснер, д-р Алекс Роснер, д-р Ідек Шиндель, д-р Данута Шиндель, панi Регiна Горовiц, панi Бронiслава Ка