Яхтовий перехiд Днiпром (рiчкою)

Ігор Кручик

У книжцi детально описуються враження вiд мандрiв моторною яхтою по головнiй рiчцi Украiни знизу, вiд Чорного моря – i до Киева. Описуються острови, мiста, шлюзи, мости, яхт-клуби та iншi цiкавi об’екти, якi розташованi по обох берегах Днiпра. Ігор Кручик закiнчив Киiвський нацiональний унiверситет iм. Т. Шевченка. Матерiали про подорожi публiкував у виданнях «Нешнл Джiогрефiк», «Мандри», «Фарватер», «Моряк», «Украiнський тиждень», «Лiтературна Украiна» та iн. Автор кiлькох книжок, лауреат премii iм. Г. Джоунса.

Ігор Кручик

Яхтовий перехiд Днiпром (рiчкою)

Преамбула мандрiв

Як Рейн важливий для нiмця, Темза – для англiйця або Мiссiсiпi для американця, так для украiнця головною рiкою життя е Днiпро. Верхiв'я його – у Бiлорусii й Росii, а впадае вiн у Чорне море. Ця гiгантська водна артерiя iз притоками багато в чому визначае економiку й культуру всiеi краiни.

Немае сумнiвiв: водний маршрут по Днiпру, найбiльшiй рiцi Украiни, вiдкрие чимало цiкавого тому, хто подорожуе по водi. Менi вкотре у цьому пощастило переконатися на власному досвiдi.

Ми почали шлях на комфортабельнiй моторнiй яхтi «Санта Есперанца» (Свята Надiя) 6 травня у Миколаевi, завершили його в Киевi 12 травня. Не дуже квапилися, але й особливо не затримувалися нiде, iдучи iз середньою швидкiстю 10 вузлiв (пiдкреслю: це постiйно проти течii!). Температура повiтря становила +24 градусiв за Цельсiем, температура води + 14,5. Нас заставав у шляху дощ i кiлька невеликих штормiв. Це типовi погоднi умови на Днiпрi для пiзньоi весни (або й також ранньоi осенi). Улiтку тут, зрозумiло, теплiшi й повiтря, й вода.

Шляхом Геродота

Першим iз захiдних дослiдникiв таку ж подорож здiйснив давньогрецький iсторик Геродот, який проплив знизу нагору – з Чорного моря майже «до джерел», як спiвае ректор одного унiверситету. Геродот описував Днiпро так (називаючи його Борисфеном, таке iм’я уживаеться часом i нинi): «Борисфен – рiка, як я думаю, не тiльки зi скiфських рiк найщедрiше надiлена благами, але й серед iнших рiк, крiм египетського Нила… Борисфен – найбiльш прибуткова рiка: по берегах ii простираються прекраснi пасовиська для худоби; у нiй водиться велика кiлькiсть найкращоi риби; вода приемна на смак для питва й прозора у порiвняннi з водою iнших мутних рiк Скифii. Посiви уздовж берегiв Борисфену чудовi, а там, де земля не засiяна, розстеляеться висока трава. В устi Борисфену сама собою осiдае незлiченна кiлькiсть солi. У рiцi водяться величезнi безкiстковi риби i е багато iнших чудасiй».

Ситуацiя на Днiпрi iз часiв Геродота змiнилася дуже сильно. Немае вже описаних iм чудасiй: амазонок, антропофагiв, незлiченного золота скiфських царiв. Деякi смiливцi й нинi пробують пити воду iз Днiпра – краще, однак, пропускати ii через фiльтр. Але деякi дива таки залишилися.

Рушаючи у мандри, важливо знати, що Днiпро нинi майже на всiй своiй течii, на всьому басейнi е каскадом штучних водоймищ, якi мiсцеве населення часто називае «штучними морями». Моря були створенi в контекстi «великих будiвництв соцiалiзму» в 1950-х роках, однiею з найбiльш вiдомих е Днiпрогес у мiстi Запорiжжя.

На шляху вiд Чорного моря до столицi Украiни – мiста Киева, доведеться подолати п'ять шлюзiв. Водоймища (або «моря» – називатимемо iх i так), як виявилося, вiдрiзняються за своiм характером, штормистiстю й за деяким iншим характеристиками, про що ми намагатимемося розповiсти в даному путiвнику докладнiше. Ми йтимемо по Днiпру, тому для тих, хто забагне з Чорного моря зайти в Пiвденний Буг, вiдзначимо лише два цiкавих пункти (хоча iх на тiй рiчцi набагато бiльше).

Одразу ж варто пiдкреслити такий нюанс: у кожному з мiст i мiстечок на березi Днiпра, великому або малому, вiд Миколаева й Херсона до Новоi Украiнки, можна пересiсти на автобус або таксi й за кiлька годин дiстатися до столицi – Киева.

Миколаiв

Попервах, отже – мiсто Миколаiв. У XVІІ столiттi вiн був «морською столицею» Росiйськоi iмперii (до складу якоi тодi входила й Украiна), ii форпостом у вiйнах на Чорному, Азовському й Каспiйськiм морях. Саме тут був штаб морського головнокомандувача у