Подяки

Я б не вiдбулася як мама без величезноi пiдтримки коханого чоловiка та моiх постiйних вчителiв – Артемка й Тимофiйка.

Дякую моiм мамi, бабусi, друзям i близьким за вiру й пiдтримку.

Киiвськiй Школi Монтессорi:

– за безперервну роботу з батьками i виховання не лише чудових малюкiв, а й усвiдомлених батькiв;

– за знайомство з першим педагогом-монтессорi в нашому життi – Іриною Лебедевою-Карасик. Вона вклала в нас частинку своеi душi та серця, i ми завжди iз вдячнiстю згадуемо час ii роботи з нами й нашими дiтьми;

– за те, що познайомила нас iз такими чудовими психологами, як Юлiя Мальована, Юлiя Бойко та Юлiя Шевченко. Вони вже кiлька рокiв своiми лекцiями, семiнарами i тренiнгами допомагають зрозумiти внутрiшнiй свiт – наш i наших дiтей.

Дякую Свiтланi Гончаровiй за те, що навчила наповнювати СЕБЕ, планувати час i бути серцем сiм'i.

Дякую Катеринi Пилипчук за розумiння, що все, що я роблю, називаеться усвiдомленим батькiвством, за вiру в мене й надання сил.

Ну i, звичайно, Іринi Запотоцькiй – за те, що ця книга побачила свiт.

ДЯКУЮ!

Рецензii та вiдгуки

«Ця книга присвячена темi усвiдомленого батькiвства як необхiдноi умови для щасливого зростання й розвитку дитини. І в цьому ii найбiльша цiннiсть. Адже того, як бути хорошою мамою, не навчають анi в садку, анi у школi, анi навiть у найкращому вищому учбовому закладi. А тому бiльшiсть мам мае два шляхи реалiзацii в материнствi: вiдтворювати досвiд своiх матусь-бабусь, покладаючись на iхню думку й поради, або шукати свiй секрет успiху в новiй для себе ролi мами.

Щодо першого варiанту, то в наш час стрiмкоi змiни довкiлля бувае складно, а то й неможливо або недоцiльно переносити досвiд батькiвства попереднiх поколiнь на сучасних дiточок. Я вже не кажу про те, що не так багато молодих мам прагнуть бути у всьому схожими на власних мам. І тодi iм на порятунок прийде книга Альони Поповоi «Мама 3.0: хочу i буду!».

У своiй книзi автор у живiй, iнодi iронiчнiй формi, легко й невимушено розповiсть про власний досвiд материнства, пiдкаже напрямки для подальшого розвитку, освiтить основнi методики виховання та дасть практичнi поради з органiзацii життя, наповнення себе для мами як з дiтьми, так i за iхньоi вiдсутностi.

І нехай не всi наведенi автором методики та рiшення застосовуватимуться вами на практицi (адже i ми, i нашi дiти не схожi один на одного – моi двое дiток, наприклад, не ходять до садочка, виховуються вдома, та й методика Монтессорi в нашiй сiм'i не прижилася), проте я щиро вважаю, що будь-яка, навiть досвiдчена мама знайде в книзi Альони Поповоi безлiч нових iдей i натхнення для iхньоi реалiзацii».

    Ольга Онуфрiйчук, редактор порталу Prostobaby.com.ua, мама Настi та Катрусi, 5 i 2 рочки

«Як сказала моя подруга пiсля пологiв: «Нiхто не попереджав, що буде так складно». Я також вiдчула на собi пiсляпологову депресiю, коли дитина кричить цiлодобово, а ти вiд недосипання божеволiеш.

Здаеться, що це не закiнчиться нiколи. І тут я згадала, що в мене е чудова мама-консультант Альона Попова. Все те, що написано в цiй книзi, вона ось так само з позитивом викладала днями в телефонну слухавку. І, ви знаете, це реально ПРАЦЮЄ! Їi позитив i правильний пiдхiд до дитини, яким вона iз задоволенням дiлиться пiд час своiх консультацiй, лекцiй, допомагають менi стати хорошою мамою.

Я вважаю, що батькiвство – ця «робота», ця «посада» – передбачае все: труднощi новачка, необхiднiсть навчання, набiр досвiду, кар'ерний рiст, курси пiдвищення квалiфiкацii. За допомогою iнформацii, яку Альона оформила у книгу, за рiк i дев'ять мiсяцiв мого материнства я помiтила, як «просунулася». Адже пiд час спiлкування з дитиною необхiдно враховувати ii психологiчнi особливостi, емоцiйний стан, настрiй, а цього майбутнiх мам нiхто не вчить. Я за усвiдомлене материнство. Дуже шкода спостерiгати за дiтками, яких принижують, смикають, на яких кричать батьки, впевненi у власних «методах виховання». Такого не мае бути!

Тому рекомендую кожному для прочитання цю книгу. Емоцii дiтей i батькiв, розвиток емоцiйного iнтелекту, iндивiдуальнiсть у малюковi, як створити правильне середовище, я