Здоровенькi будьмо! Рецепти на всi випадки життя

Олексiй Кононенко

Антологiя украiнського анекдота «Украiнська веселка»

«Автор цих анекдотiв – народ» – не втомлюеться повторювати Олексiй Кононенко у своiй семибарвнiй-семи-струннiй серii iз 7 книг «Антологiя украiнського анекдота «Украiнська веселка». Вiн не один рiк збирав, упорядковував i супроводжував авторськими текстами цi збiрники i веселих, i сатиричних iсторiй та примовок.

Украiнський народний гумор мае вiковiчне корiння, на якому виростае та рясно родить i сучасний смiхограй. Тут е i так званi «мандрiвнi» сюжети, i дружнi «позички» з гумору iнших народiв, е посилання на конкретних спiвтворцiв деяких гуморинок i тематичнi варiанти анекдотiв.

Книги цiеi серii мають яскравi своерiднi теми, i кожну iз них адресовано широкому колу читачiв.

Смiйтеся на здоров’я!

Здоровенькi будьмо!

Рецепти на всi випадки життя

Дiева профiлактика усiх на свiтi захворювань

Дорожчим вiд власного здоров’я може бути тiльки лiкування.

Про деякi хвороби в уявленнi наших предкiв

Здоров’я настiльки переважуе усi iншi блага життя, що, воiстину, здоровий жебрак щасливiший вiд хворого короля.

    Артур Шопенгауер

Майже в усiх народiв у давнi часи пiд впливом спiльного поетичного свiтогляду, який характерний для первiсноi сходинки розвитку людини, склався певний погляд на хвороби, що iх спричиняе напад злого духа на людину або на те середовище, в якому людина перебувае.

Ворогами людини i тварин е духи пiтьми, нечистi, якi пiд рiзними iменами живуть в темних i брудних мiсцях: в багнi, в лiсi, в ярузi, пiд землею, в господарських будiвлях. За певних обставин нечисть проникае в тiло людини чи тварини, знущаеться, терзае i навiть доводить до погибелi.

З духами пiтьми, вважали давнi, слiд боротися за допомогою вогню, сонця, слова. А вогонь треба попросити, щоб вiн допомiг. Так народжувалися замовляння, зверненi до сонця, свiтла, вогню, в яких е прохання загнати хворобу в тi мiсця, де немае нi людей, нi тварин. За християнства у замовляннях божество вогню й сонця було замiнене на Господа i святих угодникiв, на яких перенесенi властивостi сонця i вогню.

Демонiчне значення багатьох хвороб з часом в народi втратилося, залишилося лише в знахарських замовляннях. Але такi хвороби, як лихоманка, холера, чума, цинга, гостець ще довго, особливо в сiльськiй мiсцевостi, персонiфiкували, уявляли в подобi незвичайних ворожих людинi iстот.

…Серед первiсно-природних профiлактичних та й лiкувальних засобiв до цих пiр не втратив свого значення вогонь, який був предметом поклонiння наших предкiв.

Такi властивостi приписували також парi вiд води, яка кип'ятиться на вогнi.

Як пiдтвердження вiри в особливу силу природного вогню збереглося те, що деiнде спалюють одяг хворого, а також кидають у вогонь злiпленi з глини хворi частини тiла, щоб посприяти зцiленню.

Застережний або лiкувальний вогонь носив назву живого вогню, для лiкування хвороб його отримували способом тертя двох полiн.

Інша стихiя за давнiх (i ще й недавнiх, допромислових) часiв – вода в найрiзноманiтнiших ii проявах. Вона використовувалась, головним чином, як лiкувальний засiб при багатьох вже розвинених захворюваннях.

Цiлющою вважалася дощова вода. Такою ж цiлющою, особливо при захворюваннях очей, була в народi роса. Поважалися град i снiг, як небеснi посланцi i родичi води.

Проточна рiчкова вода, незаймана колодязна, а особливо джерельна, – також в багатьох випадках вважалися цiлющими.

Як i вода, в деяких випадках цiлющою вважаеться земля (запорожцi сумiшшю землi з порохом на джерельнiй водi або на слинi рани мастили). Вiра в це вiд культу пошанування Землi-матiнки. Чудодiйну силу землi приписували давнi також деревам i рослинам, тому використовували iх для лiкування багатьох хвороб…

У своiй працi «Народна медицина украiнцiв» Зоряна Болтарович на перше мiсце серед рацiональних засобiв профiлактики хвороб ставить вживання часнику, який ще в Киiвськiй Русi використовувався як охоронний засiб вiд «морового повiтря», а також вживання цибулi, сушених фруктiв тощо.

Магiчними засобами профiлактики при епiдемiях чуми, холери, тифу були обор