Дем'ян Многогрiшний

Тарас Григорович Гончарук

Знаменитi украiнцi

З усiх козацьких гетьманiв Лiвобережжя другоi половини ХVII—XVIII ст. Дем'ян Многогрiшний лишаеться майже незнаним. Історiя його життя вражае. В книзi йдеться про послiдовнi спроби гетьмана вiдстояти украiнську автономiю.

Тарас Гончарук

Дем'ян Многогрiшний

Вiд автора

З усiх козацьких гетьманiв Лiвобережжя другоi половини XVII—XVIII ст. Дем’ян Гнатович Многогрiшний лишаеться, напевно, майже незнаним. «Про гетьмана Дем’яна Ігнатовича Многогрiшного iсторикам вiдомо небагато, мабуть, найменше, нiж про будь-кого з усiх правителiв Лiвобережноi Украiни», – зазначае сучасний iсторик Вiктор Горобець.

Досi цьому гетьману не присвячено жодного грунтовного монографiчного дослiдження, а в пiдручниках подано про нього мiнiмум iнформацii. Історики тривалий час не могли з’ясувати дат народження та смертi Дем’яна Гнатовича, тому i сьогоднi в лiтературi знайти iх нелегко. Д. Многогрiшного традицiйно характеризують як «людину темну та неписьменну», хоча пiдставою для такого твердження е лише слова самого гетьмана, iнодi надто скромного у власних характеристиках. Подiбних «несправедливостей» щодо висвiтлення постатi Д. Многогрiшного е чимало.

На нашу думку, прикро й те, що Дем’яна Гнатовича в лiтературi, навiть науковiй, досi називають Демком. Таку принизливу форму iменi вживали в царськiй Росii для називання злочинцiв (наприклад, Гришка Отреп’ев, Ємелька Пугачов i т. д.). В росiйських документах так iменували й украiнських гетьманiв, що вважалися зрадниками (Івашка Брюховецький, Петрушка Іваненко та iн.). Однак у лiтературi такi прiзвиська звичайно не закрiпилися. Не пощастило лише гетьману Демку Многогрiшному. За яку саме провину до Д. Многогрiшного на столiття прикипiла «злодiйська» форма iменi (Демко), читач може дiзнатися на сторiнках цього видання.

Автор книги спробуе на пiдставi опублiкованих iсторичних джерел розглянути вже вiдомi науковцям сторiнки життя та дiяльностi Дем’яна Многогрiшного, хоча i невiдомих сторiнок у бiографii цього гетьмана досi залишаеться чимало.

Вiд мужицького сина до сiверського гетьмана

Щодо мiсця та року народження Дем’яна Гнатовича Многогрiшного рiзнi дослiдники подавали вiдмiнну iнформацiю. Видатний украiнський iсторик Володимир Антонович взагалi стверджував, що «про походження й початок козакування» Д. Многогрiшного «немае вiдомостей». Згодом науковцi визначили мiсце його народження – мiсто Короп на Чернiгiвщинi. Рiк народження майбутнього гетьмана бiльшiсть iсторикiв вважали невiдомим й iнодi називали: «близько 1630 р.». Нарештi, сучаснi iсторики В. Горобець та З. Хижняк в енциклопедичних виданнях «Украiнське козацтво. Мала енциклопедiя» та «Киево-Могилянська академiя в iменах» подали не лише майже точне мiсце – «село поблизу м. Короп Чернiгiвського воеводства, тепер Коропський район Чернiгiвськоi областi», – але й точну дату народження Дем’яна Гнатовича Многогрiшного – 1621 рiк.

На сьогоднi достеменно встановлено соцiальне походження Д. Многогрiшного: iсторики здебiльшого не сумнiваються в тому, що майбутнiй гетьман народився в селянськiй родинi. Батьки його належали до стану «посполитих». За часiв Руiни, коли саме Д. Многогрiшному судилося керувати Гетьманщиною, походження практично кожного гетьмана було приводом для закидiв. Наприклад, Івану Виговському ставили на карб те, що вiн походив з украiнськоi шляхетськоi родини, i кляли як «шляхтича» й навiть «ляха»; Івана Самойловича за те, що вiн народився у сiм’i священика, принизливо називали «поповичем». І пощастило лише тим гетьманам, що походили з козацьких родин (наприклад, Петровi Дорошенку, який був «з дiда й прадiда козак»). Гетьману ж Д. Многогрiшному, як зазначае сучасний iсторик Володимир Борисенко, «при найменшiй нагодi недоброзичливцi кололи очi “мужицьким” походженням».

Вочевидь, високоi освiти Д. Многогрiшний дiстати не змiг. Пiзнiше вiн сам називав себе «людиною темною i неписьменною». Але не варто думати, що Дем’ян Гнатович, поступившись освiтою таким своiм попередникам на гетьманськiй посадi, як Богдан Хмельницький чи Іван Виговський, насправдi не вмiв писати