Архiтектура. Дитяча енциклопедiя

Н. Ю. Безпалова

Давнi мiста часто називають кам’яними лiтописами, бо саме з виникнення перших постiйних поселень починаеться для нас iсторiя людства.

Дитяча енциклопедiя

Архiтектура

Вступ

Будiвництво – один з найстарiших рiзновидiв людськоi дiяльностi, або принаймнi це такий ii рiзновид, про який ми маемо дуже давнi вiдомостi. Ми не знаемо, про що розповiдали одне одному первiснi люди бiля вогнища, а от що i з чого вони будували – знаемо. Адже археологами були знайденi залишки наметiв, поселень на палях i навiть домiвок, основу яких складали кiстки велетенських тварин – мамонтiв або китiв. Звичайно, будiвництво i архiтектура – це не одне й те саме. Тут, мабуть, слiд нагадати висловлювання одного з найвiдомiших архiтекторiв XX столiття – Ле Корбюзье. Вiн писав: «Ви використовуете як будiвельний матерiал камiнь, дерево або бетон, ви зводите з нього будинки або палаци. Це е будiвництво. Та раптом ви зворушили мое серце, i менi стало добре. Я в захопленнi вигукую: «Як гарно!» Це вже архiтектура».

Виникае питання, чи набагато архiтектура молодша за будiвництво. На це важко вiдповiсти, та напевно можливо. Адже почуття прекрасного було притаманне навiть дуже вiддаленим нашим предкам. Навряд чи тiльки практичнi мiркування змушували неолiтичного майстра старанно доводити свое кам’яне знаряддя до немислимоi досконалостi, надаючи йому вишуканоi форми лаврового листя. Щоправда, в будiвництво ця витончена досконалiсть прийшла значно пiзнiше, але прагнення зробити свое житло не лише зручним i безпечним, але й красивим виникло дуже давно.

Історiя знае споруди, естетичне сприйняття яких безпосередньо випливае з функцii, що ii вони виконують, i такi, що зводились задля задоволення виключно естетичних потреб. До останнiх належать як неолiтичнi стоячi каменi, так i зведена наприкiнцi XIX ст. вежа Ейфеля. Існують архiтектурнi пам’ятки, якi були створенi за невеликий промiжок часу i зберiгали свiй первiсний вигляд протягом всього свого iснування. Іншi зводилися впродовж вiкiв, росли i розвивалися, мов живi iстоти. Кожне поколiння вносило в iхнiй зовнiшнiй вигляд щось свое.

Широко вiдоме визначення архiтектури як застиглоi музики. Така архiтектура справдi з’явилася досить пiзно. Адже потрiбне складно органiзоване суспiльство, щоб почати будувати споруди, краса яких створюеться складним ритмом горизонтальних та вертикальних лiнiй, прорiзiв та простiнкiв, опор та прольотiв.

Давнi мiста часто називають кам’яними лiтописами. Така назва цiлком справедлива. Кожен знае, яку важливу роль для безперервностi культурного розвитку вiдiгравало виникнення писемностi. Про народи, якi залишили нам свою лiтературу, ми знаемо багато. Якщо писемностi не було або ми не можемо ii прочитати, то iсторики вимушенi задовольнятися висуванням гiпотез. Але не менше значення, нiж iероглiфи та лiтери, для розумiння культури наших предкiв мае будiвництво. Саме з виникнення перших постiйних поселень починаеться для нас iсторiя людства, яку ми можемо осмислити. Інодi мова архiтектури бувае навiть виразнiшою за лiтературну мову. Вона доступна усiм. Велетенськi пiрамiди, що вже майже п’ять тисяч рокiв здiймаються у долинi Нiлу, неспростовно свiдчать про велич египетськоi цивiлiзацii навiть для тих, хто нiколи не вмiв читати. Античнi архiтектурнi пам’ятки, що збереглись на iталiйськiй землi у середнi вiки, стали першим об’ектом уваги вчених та митцiв Вiдродження. Це вже потiм почалося полювання за античними книгами, що зберiгалися у вiддалених монастирях.

Жоден з рiзновидiв мистецтва не пов’язаний з розвитком технологii бiльше, нiж архiтектура. Можна нафантазувати красиву споруду, але треба ще збудувати ii так, щоб вона стояла i не падала. А для цього слiд ретельно розрахувати навантаження на всi частини будови, знати властивостi рiзних будiвельних матерiалiв. І часто бувае так, що найбiльш вдале iнженерне рiшення е i найбiльш красивим, адже i краса, i витривалiсть базуються на гармонiйнiй спiврозмiрностi частин. На раннiх етапах розвитку архiтектури роль матерiалу була провiдною. Єгиптяни мали змогу будувати з каменю, i тому iхнi спо