Чигиринськi походи. 1677–1678

Ю. В. Сорока

Знаменитi подii iсторii Украiни

Походи турецькоi армii та ii союзникiв на Правобережжя i до Чигирина, а також битви, якi вiдбулися в межах тiеi операцii османського вiйська, дiстали назву Чигиринських походiв 1677–1678 рокiв.

У цiй книжцi нами, на основi iсторичних джерел та робiт украiнських i закордонних вчених, зроблена спроба висвiтлити Чигиринськi походи, що, злившись iз сiрою стрiчкою украiнськоi Руiни, протягом тривалого часу залишалися поза увагою украiнськоi iсторичноi науки й освiтлювалися головним чином росiйськими вченими. Цi походи, безперечно, заслуговують на те, щоб згадка про них жила в народнiй пам’ятi.

Ю. В. Сорока

Чигиринськi походи. 1677 – 1678

Пролог

Історiя Украiни XVII столiття надзвичайно багата на подii, якi круто змiнювали долю нашоi батькiвщини. Настiльки круто, що навiть на початку XXI столiття iхне вiдлуння змушуе нас знову i знову прискiпливо приглядатися до перiоду, який у европейськiй iсторii став рубежем закiнчення епохи Ренесансу i початку Нового часу. Серед тих подiй особливо вирiзняються козацькi повстання пiд проводом Марка Жмайла, Тараса Федоровича (Трясила), Павла Бута, Дмитра Гунi й Якова Остряницi, зрештою Хмельниччина, яка прокотилася, немов яскрава зоря по небосхилу, утворивши на мапi Європи нову державу – козацьку Гетьманщину. Ту Гетьманщину, яка з гордiстю змогла заявити про себе малим i великим володарям Європи та Азii: я не провiнцiя Речi Посполитоi, я – Украiна.

Але пам'ятае iсторiя Украiни протягом XVII сторiччя й такi сторiнки, про якi вiдомо значно менше, анiж про повстання козацьких ватажкiв та Нацiонально-визвольну вiйну пiд проводом Богдана Хмельницького. Майже всi цi подii належать до перiоду, що в сучасну iсторiографiю увiйшов пiд назвою Руiна, тобто до часiв громадянськоi вiйни, яка розгорiлася на теренах створеноi Богданом Хмельницьким Гетьманщини одразу пiсля смертi великого гетьмана i тривала, за оцiнками деяких учених, до 1687 року. Цей перiод Руiни й досi залишаеться недостатньо вивченим, хоча слiд зазначити, що в останнi роки зроблено в цьому напрямку чимало. Дослiдження та iсторичнi розвiдки сучасних учених, якi, використовуючи джерела з архiвiв Речi Посполитоi, Шведського королiвства, Московського царства та Османськоi iмперii, щораз вище пiдiймають завiсу невiдомостi, даючи нам змогу зазирнути в минуле i по-новому оцiнити деякi сторiнки з iсторii Украiни другоi половини XVII сторiччя. Такими сторiнками е походи турецькоi армii та ii союзникiв на Правобережжя i до Чигирина, а також битви, якi вiдбулися в межах тiеi операцii османського вiйська й дiстали назву Чигиринськi походи 1677–1678 рокiв.

У цiй книжцi нами, на основi iсторичних джерел та робiт украiнських i закордонних вчених, зроблена спроба висвiтлити Чигиринськi походи, що, злившись iз сiрою стрiчкою украiнськоi Руiни, протягом тривалого часу залишалися поза увагою украiнськоi iсторичноi науки й освiтлювалися головним чином росiйськими вченими. Цi походи, безперечно, заслуговують на те, щоб згадка про них жила в народнiй пам'ятi не лише в Росii, де боротьбу армii воеводи Ромадановського проти турецькоi навали освiтлювали пiд своiм кутом зору, а й у пам'ятi украiнського народу.

Розкол Украiни на лiвобережну i правобережну. Руiна

Смерть Богдана Хмельницького 27 липня 1657 року стала для Украiни трагiчною подiею. Несподiвано для всiх зникла сильна рука, яка, створивши Козацьку республiку, тримала вiйськову старшину в покорi, не даючи iй можливостi розтягнути здобутки великого гетьмана на шматки. Гетьманування Івана Виговського i Юрiя Хмельницького е, безперечно, цiкавими епiзодами з точки зору розумiння тих процесiв, якi призвели Украiну до розколу, але в межах цього твору немае необхiдностi розглядати iх прискiпливо. Тож пропустимо цi фрагменти вiтчизняноi iсторii i перейдемо до подiй, якi спричинили розкол.

Як вiдомо, наступником Юрiя Хмельницького на Правобережжi став Павло Тетеря-Моржковський. Рiк народження першого гетьмана Правобережжя нам невiдомий, однак вiдомо, що вiн був вихiдцем з киiвськоi православноi шляхти. У молодi роки Павло Тете