Брестська Унiя. 1596

Ю. В. Сорока

Знаменитi подii iсторii Украiни

Окрiм полiтичноi елiти, дiячiв науки й мистецтва, залишалася в украiнцiв ще одна цитадель, яка стояла на сторожi самобутностi нашоi культури й зiрко охороняла цiлiснiсть украiнськоi нацii. Такою цитаделлю була православна християнська вiра. Вона, в цiлому не надто вiдрiзняючись вiд канонiв католицькоi церкви, несла в собi ту iскру, що не давала згаснути багаттю культурноi самобутностi украiнцiв. Пiдтримувала в них бажання залишитись незалежними i не розчинитися в бурхливому океанi тотального сполячення. І саме цей, останнiй оплот украiнства опинився пiд загрозою наприкiнцi XVI сторiччя, коли Рiч Посполита, спрямована рукою Ватикану, оприлюднила проект злуки католицькоi i православноi церков, який був реалiзований 1596 року у Брестi й отримав назву Брестськоi (Берестейськоi) унii.

Ю. В. Сорока

Брестська Унiя. 1596

Пролог

Сучасний свiт, такий швидкий i високотехнологiчний, незважаючи на намагання пояснити факт свого iснування виключно з науковоi точки зору, знову й знову повертаеться до релiгiйного пiдгрунтя власного буття. Не дивлячись на науково-технiчний прогрес, не зважаючи на ракети, що долають космiчний простiр, успiхи у вивченнi ДНК i навiть спроби клонування живих iстот, вiра людей в надприродну сутнiсть буття носить характер глобального явища, до якого причетний абсолютно весь сучасний свiт. І хоча вiрування в Бога в рiзних куточках планети набуло рiзноманiтних форм, сутнiсть його залишаеться незмiнною от уже протягом тисячолiть. Ця сутнiсть не що iнше, як намагання пояснити iснування свiту навколо втручанням сил, неосяжних для людського розумiння, й таких, що контролюють усi процеси земного життя. З його несправедливiстю й недосконалiстю, швидкоплиннiстю для окремо взятоi людини i вiчнiстю для свiтобудови в цiлому.

Питання виникнення будь-якоi релiгii е надзвичайно важливим для повного розумiння ii сутi i значення в життi людей. Якщо ми хочемо досконало знати про якесь явище чи невiдому нам рiч, то неодмiнно поставимо собi запитання: звiдки, чому, як i коли вони виникли? І лише одержавши вiдповiдi на своi запитання, ми здобудемо знання про це явище. Такий стан речей стосуеться i питань релiгii. Однак, з точки зору переважноi бiльшостi вiруючих, якi не беруть участi у богословських дебатах, i навiть значноi частини духовенства, питання про виникнення релiгii не мае сенсу. Для них усе просто: релiгiю Бог дарував людям, i це не пiддаеться сумнiвам. І, звичайно, якраз ту релiгiю, яку сповiдують саме цi богомольцi. Саме iхня релiгiя вiчна i незмiнна, тiльки вона iстинна i не потребуе пояснення свого походження. Ну i, поза всяким сумнiвом, вагання, якi закрадаються в душу будь-кого, хто починае аналiзувати догми релiгii з логiчноi точки зору, е не чим iншим, анiж спробою вищих сил проконтролювати силу вiрування того, хто проводить спроби аналiзу.

Незважаючи на потужний опiр з боку людей, якi сприймають релiгiю, не пiддаючи аналiзу ii коренi, здавна iснуе наукова iсторiя релiгiй, яка фiксуе iнформацiю про витiк кожноi з них. Ми майже до дрiбних подробиць знаемо про хiд формування iсламу, який розпочав свое iснування на початку VII сторiччя нашоi ери, коли iсторична наука стала вже потужною iнформативною базою суспiльного життя. Широко вiдомо дослiдникам i про механiзми, якi привели до зародження християнства, iсторiя якого нараховуе вже понад два тисячолiття. Дещо менше вiдомостей збереглося про виникнення буддизму, адже йому бiльш нiж двi з половиною тисячi рокiв. Подiбний стан з пiзнанням коренiв iудаiзму i безлiчi iнших вiросповiдань.

Але якими б не були механiзми виникнення тiеi чи iншоi релiгii, беззаперечним залишаеться той факт, що кожна з них е тим становим хребтом, навкруг якого будуеться суспiльство, що сповiдуе ii канони. Поряд з такими факторами, як нацiональнiсть i менталiтет, конфесiйна належнiсть е iдентифiкацiйним чинником для будь-якоi соцiальноi групи людей, котра позицiонуе себе як окремий етнос або незалежну ланку суспiльства.

Найбiльш яскравим прикладом такого впливу релiгii на життя людей серед реалiй сьогодення, на нашу д