Вибрана поезiя

Олександр Пушкiн

«Вибрана поезiя» Олександра Пушкiна – добiрка, до якоi увiйшли однi з найкращих вiршiв автора, зокрема, «До Чаадаева», «В’язень», «У глибинi сибiрських руд…» та iн. Переклад поезiй був здiйснений видатним украiнським митцем Дмитром Павличком.

Олександр Пушкiн

ВИБРАНА ПОЕЗІЯ

Олександр Пушкiн

(1799–1837)

ПОЕТОВІ

Поете, не жадай любовi од народу;

Захоплень i похвал пройде хвилинний шум.

Почуеш дурня суд, юрби пекельний глум —

До них байдужим будь, iм не твори в догоду.

Ти – цар; на самотi живи й люби свободу;

Іди, де зваблюе тебе свобiдний ум;

Плекай плоди своiх улюблених задум;

За подвиг не чекай на людську нагороду.

Вона в самiм тобi. Ти – свiй найвищий суд;

Ти найсуворiше оцiниш власний труд;

Чи ти гордишся ним, художнику правдивий?

Гордишся? Хай тодi його юрба ганьбить,

Хай на вiвтар плюе, де твiй вогонь горить,

Хитае твiй тринiг, як хлопчик пустотливий.

1830

МАДОННА

Не множнiстю картин уславлених майстрiв

Я завжди вкрасити жадав свою обитель,

Щоб повагом про них вiв бесiду цiнитель,

І забобонно гiсть од здивування млiв.

У затишку своiм я бачити хотiв

Один-единий твiр, щоб зору полонитель

Вiн був, щоб з полотна на плин моiх трудiв

Повiльних, наче з хмар, Пречиста й наш Спаситель —

Вона – з величнiстю, Вiн – з мудрiстю в очах —

Дивились, лагiднi, в божественних свiтлах,

Однi, без ангелiв, пiд пальмою Сiону.

Здiйснилося. Творець, що знае глиб начал,

Тебе послав менi, тебе, мою Мадонну,

Правдивоi краси правдивий iдеал.

1830

ДО ЛІЦИНІЯ

Лiцинiю, дивись: на бистрiй колiсницi,

В лавровому вiнку, в блискучiй багряницi,

Ветулiй молодий по вулицi летить;

Розсiвся гордо вiн, задивлений в блакить,

До нього юрмища в поклонах пiдступають,

А лiктори народ нещасний розганяють!

Дивись: пiдлесникiв, сенаторiв ряди

Шлють погляди низькi гуртом в його слiди,

Ждуть, ловлять усмiшку, бiжать за ним щомога,

Вiтають жест його, неначе ласку Бога;

І дiти, i старi дiди на костурах,