Шукачi пригод з сузiр'я Лебедя

Валентина Островська

На сторiнках цiеi казковоi iсторii моi онуки та дiти нового поколiння (а, можливо, й iхнi батьки;) знайдуть орiентири стосовно того, як жити у гармонii з собою, власними думками, оточуючим свiтом i природою. Казковi персонажi, з якими веде бесiду Майстриня, у дiалогах дають вiдповiдi на безлiч запитань, що постають перед будь-ким, хто прагне заглибитися у власну природу (чи не ця риса е ключовою особливiстю «нових дiтей»?). Що впливае на поведiнку людини?

Шукачi пригод з сузiр'я Лебедя

Леля & Лель

Валентина Островська

Ось послухай, мiй рiдненький. Настав час розповiсти те, про що менi в моему дитинствi нiхто не розповiдав. Я теж була маленькою i мала безлiч питань, на якi мало хто мiг вiдповiсти. Пам’ятаю, як мене гнiтила вiдсутнiсть вiдповiдi. Не розумiла, чому те, що бачу я, не бачать iншi. Безлiч «чому» так чи iнакше, мене супроводжували все мое життя. Отже, життя воно одночасно зрозумiле й нi.

    Присвячую онукам

© Валентина Островська, 2015

© Валентина Францевна Островская, фотографии, 2015

Редактор Марина Михайловна Костючок

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero.ru

Космiчнi простори – хто про них не мрiяв? Напевно, нема таких людей, якi б не замислювались, про навколишнiй свiт, який ми бачимо, пiднявши очi догори. Свiт земних процесiв нам вiдомий, а от космiчних – загадка, яку людство ще не скоро пiзнае. Так думаю я. А, як мислиш ти? Знаю, тебе теж цiкавить сам процес життя. Так, у кожного своя думка i свiй простiр бачення. Адже свiт багатогранний. Кожна людина, народившись, повинна пiзнати свою грань бачення свiту. З твого дозволу, хочу подiлитися своiм баченням. Воно дещо дивне, але я маю надiю, що саме ти мене зрозумiеш. Мое пiзнання приходило до мене через сни, а також з iнших джерел. Про одне з таких джерел спробую тобi розповiсти.

Мандруючи у снах, я бачила той рiзноманiтний космiчний свiт, невидимий, що навколо людей, в iхнiх думках, емоцiях та почуттях. Сни не дивували, адже я iх бачила ще з раннього дитинства. А от те, що бачила навколо кожноi людини – дивувало. Як i всi, я вiдмовлялася сприймати, те що бачила, однак сни повторювались. Щоденнi бачення свiту, що творить людина – i я врештi решт згодилася. Почала сприймати спокiйно. Намагалася розповiсти рiдним та близьким – мене не розумiли. Тодi почала по троху записувати. Саме тi записи стали основою розповiдi, написаноi тобi, мiй любий Славчику.

Їх було двое – Лiii та Лууу. Чому було? Адже вони вже не матимуть можливостi потрапити на нашу планету. Чому? Пояснення отримаеш далi.

Лiii – дiвчинка i хлопчик – Лууу. Так вони менi вiдрекомендувались. Дiти 7—10 рокiв. Нашi дiтлахи бiгають на вулицю, грають у футбол та в iншi дитячi iгри. А вони мандрують свiтами сонячних систем.

Так, менi теж було дивно, але вони – сама досконалiсть в розвитку сили розуму i душi. Їм дозволяють батьки мандрувати, але не дозволяють виходити на контакт з iншими. Так-так, ми для них «iншi» – живi чудовi iстоти. До нас вони ставляться як бабусi з дiдусями до онукiв. Опiкуються наче малесенькими, навiть бояться приторкнутися, аби не спричинити болю.

Саме через iх чистий потенцiал свiтла, нам можуть нашкодити, завдати болю, адже бiля них горять надбудови зла. Вони не бояться нас, ми iм шкоди спричинити не можемо, хоч забрудненi емоцiонально Ми вiдрiзняемось потенцiалом енергетичним, створеним нашим розумом. Люди iх приваблюють вiбрацiями мозку, так як i iншi поза – земнi цивiлiзацii. Дорослих ми не цiкавимо, адже вони теж в дитинствi мандрували в минуле. Все, що нижче iхньоi сонячноi системи, е минулим для розумних iстот з сузiр’я Лебедя. Так вони менi розповiдали. Людину приваблюе щось невiдоме i таемне, а от вiдоме вже не приваблюе, так i в сузiр'i Лебедя. Там в дiйсностi життя казково – загадкове, неперевершено магiчне, для нашого розвитку.

Дiти однiеi з семи земель, на яких живуть розумнi iстоти (значно досконалiшi за нас) з сузiр’я Лебедя. Їхня Земля мае атмосферу бiлого кольору. Іншi землi – червоного, помаранчевого, жовтого, зеленого,