Якось зранку ведмедик Мi-Мi прокинувся на лiсовiй галявинцi. Навкруги лiтали метелики, лоскотали йому носа й лапки.

«Щось хоче iсти ведмедик, – подумало мале звiрятко. – Поiду в iнший кiнець лiсу, там росте смачна малина. Наiмся досхочу».

Сiв Мi-Мi у свiй новенький пiкап i поiхав ген-ген далеко. Аж бачить, бiля дороги на пеньку сидить його друг – iжачок Коль-Коль. Здалеку махае йому лапкою й вигукуе: