Мишка

Богдан Лепкий

Шкiльна програма #1

«Мишка» Богдана Лепкого – твiр, який правомiрно названий «казкою для дiтей, для малих i великих». Мишка жила у хатi, в якiй вiдбувалися темнi справи. Скрiзь вiйна та бiднiсть, ii ж господарi мали повну скриню грошей. Вони не пошкодували худоi нещасноi жiнки, яка просила лише трохи молока. Мишка, бачачи, скiльки зла вiд тих грошей, знищила iх. Саме проблема людськоi жадiбностi та ненаситностi i е лейтмотивом казки «Мишка» Б. Лепкого.

Богдан Лепкий

МИШКА

Була собi мишка. Така, як i другi: сiренька, маленька, кiнчастi вушка, довгий, гладкий хвостик.

В самiм кутку хати, де нога вiд лiжка щiльно притикае до стiни, мала свою нору. Мешкання не розкiшне, але безпечне. Нiхто з людей не заглядав туди. О, люди, – це дуже цiкавi сотворiння! Мишка боялася людей.

Коли на хатi не видно було анi одного чобота, висувала головку, зиркала направо й налiво, i скоренько, як шнурочок, пересувалася попiд стiну i дверi. Шу-усть! – i вже на подвiр’i.

Там не боялася нiкого. Нi пишно вбраного когута, що ходив, мов жандар, нi круторогого вола, що лежав бiля стайнi, мов гора, i румигав, нi господинi, що на цiле село тарахкотiла терлицею, а язиком ще голоснiше, нiж терлицею, – нiкого! Бiгла на поле.