Пiд мiнаретами

Михайло Коцюбинський

ШЕДЕВРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ #1

«Пiд мiнаретами» Михайла Коцюбинського – оповiдання з серii творiв, у яких постають образи кримських татар***. Автора цiкавить проблема контрасту прогресивних поглядiв молодiв i закостенiлостi старих звичаiв. Найвiдомiшими творами автора е «Тiнi забутих предкiв», «Intermezzo», «Дорогою цiною», «Цвiт яблунi», «Ялинка», «Хо», В путах шайтана», «На каменi», «Пiд мiнаретами» тощо. Михайло Коцюбинський – украiнський письменник-iмпресiонiст, майстер психологiчноi прози.

Михайло Коцюбинський

ПІД МІНАРЕТАМИ

Як опинився Абiбула сьогоднi вранцi на кладовищi, вiн i сам не мiг би сказати. Завжди в тi днi, якi кiнчались великим благанням Аллаха, молодий дервiш був сам не свiй. Його тiло наче втрачало вагу i злегка тремтiло, душа ставала прозорою, мов вода рiчки, на днi якоi бачиш камiння, або як скло, що дзвенить вiд кожного руху. Йому не хотiлось сьогоднi робити, i вiн не пiшов до шевця, а подався отак, навмання, й забрiв на кладовище. Злазив на гору, руду, спалену, вкриту сухим бадиллям, засаджену густо надгробниками. Минав сiрi плити, поточенi дощами та вiтром. Поли його халата розвiвав вiтер i закидав на надгробники, що стояли сторч, немов здiймали угору кам'янi чалми i фези. Здавалось, мерцi пробили тверду шкаралущу землi i посiдали поплiч у бур'янах. Розбитi плити лежали долi, засипанi пилом, заплутанi у будяки та павутиння. Кам'янi голови валялись окремо. Мармуровi скринi над значними покiйниками, з пишнiша арабськими написами, над якими працювала фантазiя поетiв, теж мертвих уже, пообсипались та завалились вiд часу. Абiбула знав, що поле смертi, розлоге, запущене, дике, немов розвалений город, немов руiна руiни, помагало йому забути землю i зняти душу у небо. Щоб мати радiсть, яку давало еднання з Богом, треба настрою. І от для сього вiн йшов серед мертвих, якi вже, певно, тiшились раем. Пiдняв блiдий вид i пiдведенi очi до синього неба i тихо спiвав iляги[1 - Духовнi пiснi.]