Легенда
Микола Хвильовий
ШЕДЕВРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ #1
«Легенда» Миколи Хвильового – новела, подii якоi мають глибоко символiчний змiст***. У творi йдеться про сiльську дiвчину Степаниду, яка перетворилася на юнака-месника, метою якого стала помста катам i боротьба за волю. Найвiдомiшими творами автора е новели «Я (Романтика)», «Кiт у чоботях», «Арабески», «Мати», «Редактор Карк», «Свиня», «Ревiзор», «Повiсть про санаторiйну зону», незакiнчений роман «Вальдшнепи». Микола Хвильовий (справжне iм’я Микола Фiтiльов)– талановитий украiнський письменник, майстер психологiчноi новели з елементами романтизму та iмпресiонiзму.
Микола Хвильовий
ЛЕГЕНДА
І
Влетiла буря, крикнула – дзвiнко, просто:
– Повстання!
Зашумiло в зелених гаях, загримало, загуло. Прокинулась рiка, подумала свiтанком та й розлилась – широко-широко на великi блакитнi гони. Та й побрели по колiна у водi тумани – зажуренi, похилi.
…Ішла повiнь… Летiла буря…
І от я хочу про молодицю коротенько розповiсти – як у народi чув.
Таку: край села жила, де незаможницька осада, де верби на ставок схилилися й слухають пiсень гнiдих, що на зорi застигли й кожну мить сивiють.
Звуть Стенькою[1 - То, мабуть, Степанида.], нiхто не брав, а вже за двадцять перевалило. Жила-була метелиця, та й годi, огонь, баска, гаряча кобилиця. А взяв ii Володька, одружився, та не прожив i рокiв зо три – пiшов у повстанцi.
Отож i залишилась Стенька з хлопчиськом невеличким та з бабою-свекрухою.
Дитина довго не жила, захворiла на вiспу й ночi однiеi кикнула.
…Вийшла молодиця на вулицю, стала бiля ворiт, замислилася.
Ходив Володька два роки на цукроварню, заробляв на коня, купив коня, а кiнь здох.
…А батько закатував матiр.
…Ну, i пiвтори десятини за двадцять верстов…
…Ех ти, сибiрська каторго!
…Колись прокинулась удосвiта[2 - Пiд повiткою спала.]: за ногу хтось.
– Хто там такий? Одчепись!
Зареготав:
– Хлопцi, сюди! Бач, яка краля!
…Отже, червонi прийшли, повстанцi прийшли. Д'ех, будуть дiла, матерi iх ковiнька!
Кричали:
– Не печи, не вари: все буде! Де тут у вас буржуi живуть?
ЛитРес