Малий Мирон

Іван Франко

«Малий Мирон» Івана Франка – психологiчне оповiдання про хлопчика, який був дивакуватий i мислив не так, як всi***. Автор порушуе проблему iндивiдуальностi людини i стереотипiв мислення. Найвiдомiшими творами Івана Франка е «Перехреснi стежки», «Лель i Полель», «Грицева шкiльна наука», «Олiвець», «Boa constrictor», «Украдене щастя», «Будка Ч. 27», збiрки поезiй «Зiв’яле листя», «З вершин i низин», «Мiй Ізмарагд» тощо. Іван Франко – видатний украiнський письменник, який працював у жанрах поезii, прози та драматургii, талановитий лiтературознавець i публiцист.

Іван Франко

МАЛИЙ МИРОН

І

Малий Мирон – дивна дитина. Батько втiшаеться ним i каже, що вiн чудово розумна дитина, але батько, звiсна рiч, сторонничий суддя. Та й ще Миронiв батько – чоловiк уже в лiтах, ледве дочекався дитини, i, значиться, яка там будь собi дитина, все вона у нього золота, i розумна, i гарна. Сусiди тихо шептали собi, що Мирон «якесь не таке, як люди»: iде та й розмахуе руками, гуторить щось сам до себе, вiзьме прутик, швякае по повiтрi або стинав головки з будякiв та ластiв'ячого зiлля. Серед iнших дiтей вiн несмiлий i непроворний, а коли часом i вiдiзветься з чим-будь, то говорить таке, що старшi як почують, то тiльки плечима стискають.

– Василю, – говорить малий Мирон до малого Василя, – ти доки вмiеш рахувати?

– Я? А доки маю вмiти? П'ять, сiм, парканацять.

– Парканацять! Ха, ха, ха! А то скiльки парканацять?

– Ну, скiльки ж мае бути? Я не знаю!

– Та то нiскiльки. От сядь лишень, будемо рахувати!

Василь сiдае, а Мирон починае рахувати, цюкаючи за кождим разом бучком[1 - Бучок – паличка.] об землю: один, два, три, чотири…

Василь слухае, слухае, а далi встав i побiг. Мирон i не замiтив: сидить, цюкае i рахуе далi й далi. Надiйшов старий Рябина, кахикае, харкотить i охае, – Мирон не чуе, все свое. Старий зупинився близ нього, слухае, слухае… Мирон дорахував уже до чотириста.