Пiснi

Маруся Чурай

Пiснi Марусi Чурай – це романтично-трагiчнi iсторii про кохання, про смуток розлуки, про бiль невiрностi. Чорноброва чарiвниця, яка отруiла Гриця, аби не кохав двох – персонаж багатьох творiв з украiнськоi лiтератури. Маруся, яка журиться, що ii коханий пiшов у вiйськовий похiд – також класичний фольклорний образ. Багатi на порiвняння та метафори, пiснi Марусi Чурай добре знанi любителям народноi творчостi.

Маруся Чурай

ПІСНІ

Засвiт встали козаченьки

Засвiт встали козаченьки

В похiд з полуночi,

Заплакала Марусенька

Своi яснi очi.

Не плач, не плач, Марусенько,

Не плач, не журися

Та за свого миленького

Богу помолися.

Стоiть мiсяць над горою,

Та сонця немае,

Мати сина в дорiженьку

Сльозно проводжае.

– Прощай, милий мiй синочку,