Будiвлi

Микола Бажан

«Будiвлi» Миколи Бажана – це вiршована трилогiя, у якiй метафорично зображено рiзнi споруди. Вона складаеться з циклiв «Собор», «Брама» i «Будинок», якi лiричним героем сприймаються через метафору тiла. Будiвлi постають як характеристика готики, бароко та пролетарського будiвництва. У поезii «Будiвлi» простежуеться неодзначене ставлення митця до iндустрiального прогресу та електричного пафосу, коли «стогне степ i стугонить краiна».

Микола Бажан

БУДІВЛІ

І. Собор

У тiнi пагоркiв, процвiвши потай миру,

Звучить колона, як гобоя звук,

Звучить собор камiнним Dies irae,

Мов ораторiя голодних тiл i рук.

Встае огонь святобливоi готики,

Як ватра вiри,

як стара яса,

І по-блюзнiрському пiднеслись в небеса

Стрiлчастi вежi —

пальцiв гострих дотики.

Рукою обiйми холоднi жили твору

І дай рукам своiм нiмим

Пiднести серце власне вгору

На грановитих списах рим,

Щоб в очi скнарi темних веж

Заглянуло воно,

мов дзвiн сухий, забилось.

І тiнь впаде iз пальцiв веж, як стилос,

І почерку ii на серцi не знесеш.

Немов кiстлявi й лютi пута,

На серце ляже слiв важкий узор.