Назад к книге «Україна. Загартована болем. Тисяча років самотності» [Олег Криштопа, Андрій Охрімович]

Украiна. Загартована болем. Тисяча рокiв самотностi

Олег Криштопа

Андрiй Охрiмович

Тисяча рокiв самотностi загартували, але не зламали… Зрозумiло, захопливо i, головне, правдиво про найсуперечливiшi подii iсторii!

У сучасному суспiльствi точаться гострi дискусii, пов'язанi з iсторiею Украiни, ii подiями та особами, погляд на якi роздiляе украiнську спiльноту. Нинi, коли iнформацiйна вiйна набула особливого розмаху, вкрай важливо розвiнчати мiфи, створенi пропагандою. Знайти вiдповiдi на суперечливi питання можна, подорожуючи «машиною часу»: повернутися до подiй минулого i зробити щодо них власнi висновки запрошують автори цiеi книжки.

Книга створена на основi унiкальних матерiалiв авторськоi програми «Машина часу», яка виходить на 5 каналi з 2010 року. Їi автори – Андрiй Охрiмович та Олег Криштопа – вiдомi журналiсти, письменники i документалiсти.

Олег Криштопа, Андрiй Охрiмович

Украiна. Загартована болем

Тисяча рокiв самотностi

Вступ

«Що неймовiрнiша брехня, то легше в неi повiрять», – Путiн задоволено зацитував перед отетерiлими лiдерами еврейських громад Росii Геббельса i, очевидно щоб iще бiльше iх вразити, додав, що мiнiстр пропаганди Третього рейху був талановитою людиною. Що ж, Третiй Рим, яким столiттями прагне стати Кремль, у мистецтвi пропаганди, мабуть, таки переплюнув Третiй рейх.

Вражають навiть не щоденна неправда, не мегатонни брехнi, що видаються з усiх росiйських засобiв масовоi дезiнформацii; вражае те, наскiльки ця звичка переiнакшувати дiйснiсть увiйшла в iхню кров. Ще б пак, це робилося там столiттями! Бiднi, бiднi росiйськi iсторики. Тi з них, якi справдi iсторики. У Росii iсторiя чомусь завжди потерпае найперше. Щоб оволодiти майбутнiм, люди змiнюють минуле. Сто разiв повторена брехня не перетворюеться на правду, однак багатьма сприймаеться як правда. Брехнi в iсторii Росii забагато. Починаючи зi вкраденоi в Русi назви; з того, що Москва буцiмто заснована у 1147 роцi Долгоруким (насправдi перша згадка про Москву – лише в 1272-му, пiд час подушного перепису Золотоi Орди), продовжуючи «возз’еднанням» «братнiх» народiв i закiнчуючи суцiльним мiфом Другоi свiтовоi: вигаданими героями-панфiловцями, злочинцем Бандерою тощо, тощо, тощо. Тонни брехнi. На кожному кроцi. Усе, що ви чули про iсторiю за СРСР i з боку Росii, не мае нiчого спiльного з дiйснiстю. Це всього лише елементи манiпуляцii свiдомiстю для панування iмперii. Інформацiйна вiйна, яка ведеться столiттями.

Андрiй Охрiмович часто говорив про можливу украiнсько-росiйську вiйну, i не лише iнформацiйну, коли для цього, здавалося, не було жодноi передумови. Йому нiхто не вiрив. Але Андрiеве «тримайте порох сухим» в ефiрi «5 каналу» виявилося пророчим.

Уперше ми працювали разом iще в часи першого, «помаранчевого», карнавального Майдану – Охрiмович запросив мене робити радiоесе для своеi програми на «Свободi». Потiм вiн пiшов на «УТ-1» вести «Далi буде», потiм до влади прийшов Янукович, i нове росiйськомовне керiвництво «Першого каналу» радiсно сповiстило всiх, що «Далi не будет». Але далi було. Якось ми за пiвгодини написали в кафе на Подолi концепт iсторичноi програми i, щоб довго не думати, дали проекту кодову назву «Машина часу». Охрiмович обiйшов майже всi канали, але лише на «5-му» отримав двадцять хвилин ефiру, камеру i невелику команду. В яку запросив i мене.

Чотири роки розвiнчування мiфiв – перед вами.

Тримайте порох сухим. І пам’ятайте – незнання iсторii не звiльняе вiд вiдповiдальностi.

Шлях до Незалежностi (Три iсторii)

= 1 =

Рiк 1652-й, квiтень. П’ятий рiк украiнсько-польськоi вiйни. Загiн Тимоша Хмельницького вирушае на Пiвдень – син гетьмана Богдана плануе укласти династичний шлюб: оженитися з донькою господаря Молдови, Розандою Лупул. Наслiдком мае стати союз Гетьманщини з молдаванами в боротьбi проти Речi Посполитоi. Польський уряд, дiзнавшись про цi плани, вирiшив iм зашкодити. Навперейми козакам вирушило п’ятдесятитисячне вiйсько пiд орудою Марцина Калиновського. Для засiдки було обрано мiсце бiля гори Батiг на березi Пiвденного Бугу, неподалiк Ладиж