Бот. Гуаякiльський парадокс

Максим Кидрук

У минулому кращий програмiст компанii «TTP», Тимур бiльше не здатний займатися програмуванням. Вiн намагаеться забути подii п’ятирiчноi давнини, коли створенi ним боти втiлилися у плотi й перетворилися на жахливих вбивць. Але вiн iще не здогадуеться, що боти вже поширюють нову епiдемiю агресii у Гуаякiлi. Величезна кiлькiсть людей потрапляе до психiатричноi клiнiки пiсля скоення особливо жорстоких злочинiв. Усi вони малюють однаковi фрактали та повторюють iм’я ТИМУР…

Макс Кiдрук

Бот. Гуаякiльський парадокс

Обережно! Ненормативна лексика!

* * *

Можливо, ми потрапляемо в пекло

не за тi вчинки, якi зробили.

Можливо, ми потрапляемо в пекло

за вчинки, якi не зробили.

За справи, якi не довели до кiнця.

    Чак Поланiк

Епiзоди: Початок

I

Середа, 7 сiчня, 10:47 (UTC[1 - Coordinated Universal Time (UTC) – Синхронiзований свiтовий час. Загальноприйнята точка вiдлiку локального часу в часових поясах. За опорний UTC узято мiсцевий час на довготi Гринвiча чи Лондона (нульовий часовий пояс). UTC-5 («мiнус п’ять») означае, що поясний час в Еквадорi на 5 годин вiдстае вiд поясного часу в Британii.] -5)

1°31’49’’ пд. ш. 81°06’19’’ зх. д.

Тихий океан: 32 км на захiд вiд селища Пуерто-Лопес, Еквадор

Давним-давно, ще коли йому не виповнилося вiсiмнадцяти, Тiто Мелендес зрозумiв, що вiн не такий, як усi, що не лише думки, але й спосiб мислення вирiзняе його серед безпретензiйних i простодушних братiв-риболовiв, якi щодня разом iз батьком iз серпоподiбноi бухти Пуерто-Лопес на латаних-перелатаних човнах вирушали в океан по тунця чи жовтохвостiв. Щоправда, знадобилося три десятилiття, щоб збагнути, що нi до чого доброго це не призвело. Допомагаючи батьковi вiдсiкати частину косяка, а потiм тягнути з води наповненi живим срiблом сiтi, молодий Тiто мiркував над тим, що не хоче змарнувати життя за принципом «зловив – продав – напився». У тi роки Тiто майже не пив, не частiше одного разу на тиждень – переважно у недiлю ввечерi, – дозволяючи собi перехилити келих iмбирного пива, i зовсiм не палив, що було вкрай незвично в середовищi еквадорських метисiв. Наприкiнцi 1970-х, пiсля кiлькох вдалих рокiв, коли на човнах, що повертались iз уловом до Пуерто-Лопес, не було де стати, а сидiти можна було лише на рибi, Тiто Мелендес запропонував батьковi, Альфредо Мелендесу, i трьом старшим братам витратити заробленi грошi на купiвлю бiльших човнiв i вантажiвки. Пуерто-Лопес було рибальським поселенням вiд моменту заснування. У 70-х про екотуризм на еквадорському узбережжi ще не чули, нiхто не думав, що можна заробляти грошi, показуючи багатим американцям горбатих китiв чи возячи iх споглядати пташок, якi окупували посивiлi вiд послiду скелi Ісла-де-ла-Плата, вiдтак усi чоловiки у прибережних селищах дiлилися на двi чiткi категорii: риболови та калiки. Інших не було. Упродовж десятилiть чоловiки Пуерто-Лопес виходили в океан, поверталися з рибою i вiдразу пiсля свiтанку збували улов на мiсцевому ринку. Частину риби скуповували жителi сусiднiх сiл, проте бiльшiсть денного улову забирали перекупники, що приiжджали на вантажiвках iз Гуаякiля.[2 - Гуаякiль (iсп. Guayaquil) – найбiльше мiсто Еквадору iз населенням 2,7 млн жителiв, приблизно за 100 км на пiвденний схiд вiд селища Пуерто-Лопес; комерцiйна столиця Еквадору.] Тiто Мелендес запропонував батьковi придбати бiльшi човни, щоб ловити бiльше риби, а також вантажiвку, щоби самим постачати улов на ринки Гуаякiля, де кiлограм свiжого тунця коштував утричi, а то й учетверо дорожче, нiж на ринку в Пуерто-Лопес. 1979-го в Еквадорi нарештi завершилося десятилiття диктатури, коли одна вiйськова хунта змiнювала iншу, парламент ухвалив нову конституцiю, а 29 квiтня вiдбулися президентськi вибори, на яких перемiг демократ i реформатор Хайме Ролдос Агiлера. Народ очiкував на змiни. Альфредо Мелендес мав грошi, щоб купити кращi човни, i мiг без проблем узяти в банку кредит на вантажiвку. На той час у нього було достатньо коштiв, щоб просити кредит на траулер – iз траловою лебiдкою, навiгацiйним обладнанням i великими морозильними камерами для зберiгання виловлен