«Моя (чужа) суть проблем…»

Моя (чужа) суть проблем,

Без сумнiву i дiлем,

Мое життя покинула,

На крилах Лади до Сонця полинула,

Мою (чужу) суть проблем воно поглинуло,

На вiки мене горе покинуло.

«Потiк життевих сил, що зверху через мене…»

Потiк життевих сил, що зверху через мене

Ллеться, мае волю, благословляе, не мине

Й клiтини, що тiлом зветься, вiдпусти благае,

Звiльнись вiд образiв, мертвих, святих. Їх тримае

Твiй страх, вiдречись граючись, смiючись бiжи

Життям веселим, дитячим смiхом. Бережи

Звязок з Землею, бо вона несе втiху,

Силу, мiць, та стiйкiсть повнi мiхи,

Чоло i скронi купаються, бо в них,

Сонце народжуе смiх.

«Земелька, матiнко прости…»