Срiбнi ковзани

Мерi Елiзабет Додж

«Срiбнi ковзани» – захоплююча повiсть знаменитоi американськоi письменницi Мерi Елiзабет Додж (англ. Mary Elizabeth Dodge, 1838-1905). *** У голландському мiстечку Брук мають вiдбутися ковзанярськi змагання, переможцi яких отримають срiбнi ковзани. Брат i сестра Бринкер мрiють стати володарями заповiтного призу… Іншi вiдомi твори автора – «Ервiнгтонскiе iсторii» i «Дональда i Доротi». Мерi Елiзабет Додж також е видавцем популярного дитячого журналу «Святий Миколай», у якому друкувалися Марк Твен, Брет Гарт, Роберт Льюiс Стiвенсон i Редьярд Кiплiнг.

Мерi Елiзабет Додж

СРІБНІ КОВЗАНИ

Ця книга присвячуеться моему батьковi Джеймсу Дж. Мейпу в знак вдячностi i любовi.

ПЕРЕДМОВА

Цей невеликий твiр поеднуе в собi повчальнi принципи книги про подорожi з сюжетом народного оповiдання. Їi сторiнки з педантичною ретельнiстю описують околицi, звичаi i основнi особливостi Голландii. Багато епiзодiв взятi з життя, а розповiдь про Раффа Брiнкера основана тiльки на фактах.

Хоча я визнаю, що багато в чому зобов'язана вiдомим письменниками голландськоi iсторii, лiтератури, мистецтва, але все ж з особливою вдячнiстю звертаюся до своiх добрих голландських друзiв, якi заради мене так великодушно i ревно переглядали минуле своеi краiни, представляючи ii такою, якою вона була двадцять рокiв тому, коли нiхто не помiчав будинок Брiнкерiв.

Чи отримають моi юнi читачi завдяки цiй нехитрiй повiстi лише загальне уявлення про Голландiю i ii ресурси, справжню картину жителiв i iх повсякденного життя, або звiльняться вiд деяких теперiшнiх забобонiв про знать i пiдприемцiв, але свою основну потребу в стилi написання вони точно задовольнять.

Чи викличе вона хоч в одному серцi почуття мiцноi вiри в Божу милiсть i любов, або чимось допоможе в «плетiннi» життя, в якiй через вузлiв i заплутанiсть золота нитка нiколи не потьмянiе i не порветься, на молитву, з якою вона почалася i закiнчилася, нарештi прийде вiдповiдь.

ЛИСТ ІЗ ГОЛЛАНДІЇ

ДОРОГІ ХЛОЧИКИ І ДІВЧАТКА, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ ВДОМА:

Якби ви всi змогли бути тут зi мною сьогоднi, як прекрасно ми б провели час, гуляючи цим гарним голландським мiстом! З яким задоволенням ми б розглядали похиленi будинки, поверненi на вулицю; прив'язанi за вiкнами маленькi перехиленi дзеркала, дерев'янi черевики i розташованi поруч вози, запряженi собаками; вiтрянi млини удалечинi; великi склади; канали, якi виконують подвiйну функцiю вулиць i рiчок, i незвичайну сумiш дерев i щогол, якi видно звiдусiль. Ах, як би це було добре! Але ось я сиджу тут, в чудовому готелi, дивлячись на все це i добре розумiючи, що навiть голландський дух, який, здаеться, здатний зробити все, що завгодно, не може подолати вiдстань i перенести зараз вас сюди. Однак, в подорожi по цим чудовим голландським мiстам без вас все ж е одна втiха – було б жахливо, якби хтось iз вас звалився в канали; i потiм цi гучнi вози з важкими колесами, так далеко розташованими один вiд одного; що б я робила, якби кiлька дюжин вас впали б пiд ними? І, можливо, один iз самих некерованих моiх хлопчикiв образить лелеку, а потiм вся Голландiя буде проти нас! Нi. Краще залишити все, як е. Через багато рокiв ви один за одним приiдете сюди, щоб побачити все своiми очима.

Голландiя сьогоднi така ж чудова, як тодi, коли бiльше двадцяти рокiв тому, Ганс i Гретель каталися на замерзлому каналi. Насправдi, зараз вона ще бiльше чудова, тому що з кожним днем все бiльше впевненостi в тому, що ii не змие море. Їi мiста виросли, i через зв'язки з iншими народами деякi ii особливостi зникли; але це все ще Голландiя, i вона завжди буде такою – сповненою дивацтв, мужностi i промисловостi – сама вiдважна маленька краiна на свiтi. У цьому листi я не розповiм вам про ii звичаi, мiста, палаци, церкви, картиннi галереi та музеi – все це описано в повiстi – за винятком того, що вони тут такi ж, як i в цьому сприятливому 1873-му роцi, оскiльки я побачила майже усiх iх за тиждень.

Сьогоднi один американський хлопець i я, бачачи, як деякi дiти заходять в старий будинок в дiловiй частинi Амстердама, зайшли слiдом за ними – i як ви думаете, що ми побачили?