Археологiя. Дитяча енциклопедiя

Анна Эдуардовна Ермановская

Енциклопедiя розповiдае про становлення археологii як науки та про найвизначнiшi археологiчнi вiдкриття, якi збагатили нашi знання про минуле людства. Книжка складаеться з трьох частин. Перша присвячена основним поняттям археологiчноi науки; у другiй розповiдаеться про етапи розвитку археологii та найбiльш вiдомi вiдкриття XIX—XX столiття. У третiй частинi йдеться про деякi археологiчнi пам'ятки Украiни. Без сумнiву, ця енциклопедiя може стати у нагодi при вивченнi шкiльного курсу всесвiтньоi iсторii та iсторii Украiни.

Дитяча енциклопедiя

Археологiя

Вступ

Уявiть собi, що ми нiчого не знаемо про попереднi поколiння… Такого бути не може, ажде про те, як жили люди в давнi часи, ми знаемо з величезноi кiлькостi документiв, листiв, написiв на пам’ятках, з лiтописiв, хронiк та iн. Чи можна довiряти iнформацii, що в них мiститься? За довгi часи iснування iсторичноi науки ii дослiдники навчилися дiзнаватися про документ майже все – хто, де, коли й навiщо його написав. Рiч у тiм, що кожна писемна пам’ятка вiдбивае характер, освiту, настрiй свого автора та обставини його життя.

Зовсiм iнша рiч – пам’ятки речовi, що iх вивчае наука археологiя. Цi пам’ятки не тiльки вiдображають минуле життя, вони е частиною того життя, тобто про давнi часи цi речi свiдчать об’ективно i неупереджено.

Коли археологiя ще не була наукою, iсторiя людства вже охоплювала приблизно три тисячi рокiв. Окрiм того, майже половина цього часового вiдтинку була представлена пам’ятками з територii, обмеженоi Альпами та Сахарою. Історична наука тих часiв спиралася лише на письмовi тексти, i для бiльшостi людей вона була перелiком королiв та битв, полiтичних переворотiв та богословських суперечок.

Археологiя створила справжнiй переворот в iсторичнiй науцi. Подiбна до потужного телескопу, який розширив поле зору астрономiв, археологiя в сотнi разiв збiльшила перспективу iсторii в минуле. Завдяки археологii людство вiдкрило для себе цивiлiзацii, про iснування яких ще сто п’ятдесят рокiв тому воно навiть не пiдозрювало.

Однак декому здаеться, що археологiя – це лише розшуки давнiх пам’яток у степах та пустелях, розкопки давнiх поселень та знахiдки неймовiрних скарбiв. Так, справдi – археологiя завжди пов’язана з активними пошуками, iнодi навiть важкими й небезпечними. Але це ще й робота за письмовим столом – у кабiнетi, в архiвi, в бiблiотецi, бо вченi не тiльки розгадують загадки iсторii, але й шукають шляхи донесення знань про неi до людей.

Втiм, навiщо, скажете ви, у ХХІ столiттi, з його комп’ютерами, Інтернетом, мобiльним зв’язком, космiчними кораблями та клонуванням, якiсь палеолiтичнi знаряддя, давнi египтяни та ще давнiшi шумери?

Вивчення iсторii й, зокрема, археологii, як не дивно, дае можливiсть сучасному людству усвiдомлювати себе нащадком всiх великих досягнень людського духу, всього, що було створено людськими руками в минулому; допомагае пробуджувати найкращi почуття, вiру в силу розуму, а це так важливо в нашi часи високих технологiй, якi можуть пiдвести людство до кiнця його iснування. Вiд бездумноi гонитви за бiльш досконалою якiстю свого життя людство врятуе хiба що розумiння того, що ми не е першими мешканцями на цiй землi i не повиннi стати останнiми.

Ця книжка мае на метi дати загальне уявлення про археологiю як про iсторичну науку. У межах такого видання немае можливостi перелiчити всi вiдкриття i всiх видатних учених, що працювали чи працюють у галузi археологii. Для бiльш докладного знайомства з цiею наукою читач може звернутися до книжок, що вказанi в перелiку використаноi лiтератури.

Книжка складаеться з трьох частин. Перша частина присвячена основним поняттям археологiчноi науки. У другiй розповiдаеться про основнi етапи становлення археологiчноi науки й найбiльш вiдомi вiдкриття ХІХ – ХХ столiть. У третiй частинi йдеться про деякi археологiчнi пам’ятки нашоi краiни.

Украiна винятково багата на старожитностi рiзних епох i народiв. Стародавнi суспiльства, якi розвивалися на територii Украiни, зробили значний внесок у свiтову цивiлiзацiю. Охопити весь загал археологiчних