Трістрам Шенді

Лоренс Стерн

Лоренс Стерн (1713–1768) – англійський письменник, автор широко відомих романів «Життя і думки Трістрама Шенді, джентльмена» і «Сентиментальна подорож Францією та Італією». Вони залишили глибокий слід у світовій літературі і досі цікавлять читачів не тільки як пам'ятник минулого, а й як живі твори мистецтва. Роман про Трістрама Шенді, над яким автор працював сім років, не тільки надзвичайно химерний і демонстративно несхожий на всі твори, що виходили до нього, але й має свою особливу пунктуацію. Можна сказати, що Стерн пародіює просвітницькі романи, написані його попередниками, і уся книга в цьому сенсі може бути сприйнята як грандіозний жарт у дев'яти томах, як блискуча літературна містифікація.

«Трістрам Шенді» витримав багато видань і перекладений багатьма європейськими мовами. Українською друкується вперше.

Лоренс Стерн

Трістрам Шенді

РўРѕРј Р†

О¤О±ПЃО¬ПѓПѓОµО№ П„ОїбЅєО¶ бѕЅО‘П…П‘ПЃбї¶ПЂОїП…О¶ ОїПЌ П„О¬ О ПЃО¬ОіВµО±П„О±,

᾽Αλλά τά περὶ τῶν Πραγµάτων ∆όγµάτα[1 - Людей страшать не справи, а тільки думки про ці справи (грецьк.).]

В�СОКОПОВАЖНОМУ МІСТЕРОВІ ПІТТУ[2 - Вільям Пітт Старший (1708–1778) – британський державний діяч.]

Сер,

ніколи ще бідолаха-письменник не покладав менше надій на свою присвяту, ніж покладаю я; адже вона написана в глухому кутку нашого королівства, у відлюдному будинку під солом’яним дахом, де я живу в постійних зусиллях веселістю захистити себе від нездужань, спричинених поганим здоров’ям, та інших життєвих зол, твердо переконаний, що кожного разу, коли ми всміхаємось, а тим більше коли сміємося, – усмішка наша та сміх дещо додають до недовгого нашого життя.

Уклінно прошу вас, сер, зробити цій книзі честь, узявши її (не під захист свій, вона сама за себе постоїть, але) з собою в село, і якщо мені коли-небудь доведеться почути, що там вона викликала у вас усмішку, або можна буде припустити, що у скрутну хвилину вона вас розважила, я вважатиму себе таким же щасливим, як міністр, або, можливо, навіть щасливішим за всіх міністрів (за одним тільки винятком), про яких я коли-небудь читав або чув.

    Перебуваю, великий муж

    і (що більш до вашої честі)

    добра людина,

    вашим доброзичливцем і

    дуже шанобливим

    співвітчизником,

В В В В РђР’РўРћР 

Р РѕР·РґС–Р» Р†

Я бажав би, щоб мій батько або мати, а то і