Бiла юрта. Мiфологiя та епос Туркменiстану

Олексiй Кононенко

У книзi вперше украiнською мовою у найповнiшому викладi зiбранi персонажi туркменськоi мiфологii, фольклору, епосу. Словниковi статтi про надзвичайних персонажiв проiлюстрованi казками, легендами, прислiв'ями, приказками, поезiею сучасних та давнiх туркменських поетiв у лiтературному перекладi. Вперше украiнською мовою перекладенi лiтературнi пам'ятки «Книга мого дiда Коркута», «Родовiд туркменiв» Абу-л-Газi, «Подорож до Середньоi Азii» угорського мандрiвника Армiнiя Вамберi. Читач, знайомлячись з побутом, звичаями та повiр'ями давнини, немовби занурюеться у життя племен та народностей, якi утворили сьогоднiшнiй процвiтаючий Туркменiстан.

Олексiй Кононенко

Бiла юрта

Мiфологiя та епос Туркменiстану

Все, до чого торкалася рука народу-майстра, отримало постiйну прописку у загальнiй цивiлiзацii свiту за генiальнiстю задуму, досконалiстю виконання i практичним вiдтворенням у вiках. І нинi найкращий пiд небесами кiнь – ахалтекiнський, найкращий на землi килим. – туркменський, сараджинська вiвця i вiвчарка алабай – неперевершенi у своему родi, як i диня вахарман, i нацiональний одяг туркменок, i ювелiрнi прикраси iз срiбла, якi стали втiленням музичноi i поетичноi душi нашого народу. Так що головний пам'ятник йому – вiн сам, який зберiг за п'ять тисяч рокiв своеi iсторii первiсну суть народу-творця, незважаючи на неймовiрнi стрибки i зигзаги цiеi самоi iсторii.

    Гурбангули Бердимухамедов, Президент Туркменiстану

Туркменiстан

Туркменiстан – держава в Центральнiй Азii. Межуе з Казахстаном на пiвночi, Узбекистаном – на пiвночi i сходi, Іраном i Афганiстаном – на пiвднi. На заходi омиваеться Каспiйським морем. З 1924 по 1991 р. Туркменiстан входив до складу СРСР на правах союзноi республiки (Туркменська Радянська Соцiалiстична Республiка). Незалежнiсть Туркменiстана була проголошена у жовтнi 1991 р.

Рельеф мiсцевостi

Бiльша частина територii Туркменiстану знаходиться в межах Туранськоi низовини. Пустеля Каракуми («чорнi пiски») обiймае центральну частину республiки. На заходi переважають кам'янистi i щебеневi пустелi, на сходi – пiщанi. Гори i узвишшя знаходяться здебiльшого на пiвднi краiни. Всього 3 % площi Туркменiстану придатнi для землеробства.

На далекому пiвднi краiни розташована гiрська система Копетдаг (найвища точка – гора Рiзе, 2942 м). Їi пiвнiчно-схiдним продовженням е невисокi останцевi гори Малий Балхан (до 777 м) i Великий Балхан (гора Арлан, 1881 м). На пiвнiч вiд Копетдагу простяглася пiдгiрна рiвнина, яка переходить на заходi в обширну Прикаспiйську низовину. Поблизу берега Каспiйського моря вирiзняеться невелике Красноводське плато (до 308 м). На пiвнiчно-захiдному кордонi до меж Туркменiстану входить пiвденна частина плато Устюрт з висотами до 400–460 м.

На пiвднi Туркменiстану знаходяться узвишшя Бадхиз та Карабiль з максимальними висотами вiдповiдно 1267 м i 984 м. Це передгiр'я Паропамiзу, якi продовжуються на територii Афганiстану. На пiвденно-схiдному кордонi краiни пiднiмаються гори Кугiтангтау з найвищою точкою Туркменiстану горою Айрибаба (3139 м).

Клiмат

Клiмат краiни засушливий континентальний з великими перепадами температур, малою кiлькiстю опадiв i високими випарами. Лiто зазвичай жарке i сухе, iз середнiми температурами липня 28–32 °C. Зими м'якi, малоснiжнi, та в окремi роки бувають сильнi, але короткочаснi снiгопади i температура може понизитися до -20 °C. Середнi сiчневi температури коливаються вiд -5 °C на пiвнiчно-схiдних областях краiни до +4 °C на пiвднi. Середня рiчна сума опадiв складае близько 80 мм у середнiй течii Амудар'i, 150 мм у Каракумах, 200–300 мм у передгiр'ях та гiрських долинах i вище нiж 400 мм у горах. Для рiвнин типовi гарячi сухi вiтри i пильнi бурi.

Воднi ресурси

Майже вся територiя Туркменiстану, за винятком пiвденно-схiдноi та пiвденно-захiдноi областi, не мае постiйного поверхневого стоку. Найбiльша рiка Амудар'я, яка поповнюеться вiд криги i снiгiв з гiр Памiру, заходить на територiю Туркменiстану у своiй середнiй течii. Вiд цiеi рiки на захiд вiдведений Каракумський канал довжиною понад