Кiнець свiту. Том 2. Пiсля…

Василь Базiв

Василь Базiв – автор роману «Хрест», що вийшов друком у видавництвi «Фолiо» у 2011 роцi i готуеться до видання у Лондонi англiйською мовою, – знаний в Украiнi та за ii межами полiтик, дипломат, вчений, письменник, вiзiонер. Мае найвищий дипломатичний ранг Надзвичайного i Повноважного посла. Професор Мiжнародного унiверситету «Украiна».

«Кiнець свiту. До i пiсля…» – сага про космологiчну долю людства у двох томах, у якiй автор подае власну унiкальну версiю покликання Людини. Перший том, що вийшов на початку 2012 року, мiстить фундаментальне дослiдження створення свiту i людства, пропонуе ексклюзивну матрицю численних земних цивiлiзацiй.

У другому томi, що виходить напередоднi «кiнця свiту» за «Календарем майя», автор у процесi освоення цього феноменального вчення галактичних блукальцiв безпосередньо на iхнiй батькiвщинi на пiвостровi Юкатан, на основi аналiзу вершинних досягнень сучасноi науки, а також у царинi власних креативних вiзiй, приходить до висновку, що «кiнець свiту» – це Кiнець епохи здичавiлого роду гомо сапiенс i Початок на планетi Земля постлюдства, поiменованого люденами. Те, що вершиться на нашому вiку, за значимiстю дорiвнюе народженню життя на Землi i створенню Креатором Людини.

Василь Базiв

Кiнець свiту

2. Пiсля…

Сага про космологiчну долю людства у двох томах

Том 2

Синовi Андрiю

* * *

Наступае Час,

І настав уже.

    Ісус Христос

Се ж остання вiйна!

Се до бою

Чоловiцтво зi звiрством стае.

    Іван Франко

Майя

Репетицiя кiнця

Украiнець, як вiдомо, поки не помацае – не повiрить. Як можна писати трактат про земний кораблик iз 7-мiльярдним людством на борту в неозорому океанi Галактики, який мав би перекинутися саме 21 грудня 2012 року, не побувавши там, де це накаркали?

Був би автор не до кiнця сумлiнний перед собою, майя, людством i читачами, якби не здiйснив банальну рiч – не побував власними, справдi босими ногами на Землi майя, i саме не iнакше, як у 2012 роцi.

Із заколисаного берега Днiпра, на якому народжуються цi рядки, зриваюся враз – i в дорогу.

Вiд Киева до Канкуна – 10 000 кiлометрiв. В один бiк. 15 годин на висотi 10 000 метрiв над Землею i зi швидкiстю 1 000 000 метрiв за годину.

Немае ще такоi алюмiнiевоi труби, яку люди назвали лiтаком, котра би здолала це одним махом. Треба пересiсти бодай один раз. Перевести дух. Залити енергетичноi рiдини у нутрощi цiеi труби, щоб вона стала птахом. І уже за другим злетом iз украiнського Киева – у мексиканський Канкун.

По дорозi – авiастоп у Нью-Йорку. Якщо бути точнiшим – на островi Манхеттен.

Не плаваючий титанiк, на якому Людина продемонструвала пiк свого зодчого генiя. Скiльки конкурентiв виростають то тут, то там, – то Шанхай, то Дубай, але Нью-Йорк був, е i ще, напевно, довго буде найграндiознiшим земним мегапоселенням на планетi Земля.

Ви коли-небудь пробували порахувати кiлькiсть голок на iжаку? Так само – порахувати кiлькiсть хмарочосiв на Манхеттенi. Голова йде обертом не вiд того, що вони своiми шпицями протикають Небо, а тому, що iх – безмiр. Безлiч, як на iжаку.

Недруги цього дива земного кажуть – тут усi грошi свiту. Згоден, але потрiбне уточнення. Як ВВП рахують на душу населення, так i капiтал треба рахувати на кубiчний метр рукотворного простору на цiй цяточцi острiвного суходолу.

Я чомусь думав, що Уолл-стрит – серце свiтовоi економiки – мiсцина галаслива. Аж нi. Мало не гробова тиша. Звисають над тобою банкiвськi мури, за якими твориться те, вiд чого залежить усе суще на сушi i на водi.

США – то така держава, поза iнтересами якоi не може бути жоден квадратний метр Землi. Неважливо, чи це Аравiйська пустеля iз безцiнними нафтовими нутрощами, чи урбанiзований Донбас iз вугiльними надрами, чи просто морська безодня Бермудiв або катастрофiчно зникаючi льоди Арктики.

Нью-Йоркська бiржа – найбiльший у свiтi фiнансовий вулик. Тут дилерськi бджiлки збирають нектар зi всiх земних квiтникiв. У нас кажуть – як би то заробити грошi. Яму копати чи бетон заливати, одне слово, сiм разiв попотiти. Аби копiйчину заробити. А вони, американцi, сконструйованi iнакше. Вони кажуть: «Mak