Кiнець свiту. Том 1. До…

Василь Базiв

Василь Базiв – автор роману «Хрест», що вийшов друком у видавництвi «Фолiо» 2011 року, знаний в Украiнi полiтик, дипломат, вчений, письменник. Мае найвищий дипломатичний ранг Надзвичайного i Повноважного посла. Професор глобалiстики Мiжнародного унiверситету «Украiна».

«Кiнець свiту. До i пiсля…» – космологiчно-техногенне розслiдування у двох томах, у якому автор подае унiкальну версiю покликання людства та його галактичноi долi, викладену в календарi майя. Перший том «Кiнець свiту. До…» – це несподiваний i захоплюючий погляд на походження земного життя, на матрицю численних цивiлiзацiй гомо сапiенс, на видимий i невидимий свiт на Землi впродовж останнiх сотень тисячолiть, вiдколи владарюе планетою богоподiбна iстота – ii Величнiсть Людина.

Вiдправною точкою другого тому «Кiнець свiту. Пiсля…», що вийде друком упродовж 2012 року, е твердження майя, що ми, нинiшнi земляни, – це п’ятий комплект людства пiсля попереднiх чотирьох, знищених у результатi глобальних катастроф. Але чи буде останнiм наш п’ятий склад людства, який мае проiснувати 1 872 000 днiв, з яких 21.12.2012 – останнiй?…

Василь Базiв

Кiнець свiту

1. До…

Сага про космологiчну долю людства у двох томах

Том 1

Пролог до епiлогу

Людство дуже схоже на людину – не вiрить у кiнець. Тим часом ця свята наiвнiсть ще нiкого не вберегла вiд кончини. Де тi, що не вiрили, що помруть? Усi повмирали. Таких, що не вiрили i живуть вiчно, не було, немае i не буде.

Так само iз людством, як i з людиною, – був десь там на днi еволюцii день перший – мусить бути й останнiй. День народження i День смертi. Початок i кiнець.

Мiфам про кiнець свiту не менше вiку, нiж самому цьому свiту. Впродовж тисячолiть усноi i писаноi iсторii несть числа провидцям, якi чорними фарбами малювали не майбутне, а порожнечу на його мiсцi. Не тiльки священна книга трьох провiдних релiгiй свiту Бiблiя мiстить канон про Апокалiпсис. Нема таких релiгiй, якi б не передбачали кiнець свiту.

Моя мати, галицька селянка, про майя не чула, але добре знала Бiблiю i мало не щодня вживала це грiзне словосполучення – кiнець свiту. Глибоко вiруюча жiнка, якiй судилося жити в осоружнiй атеiстичнiй державi, вважала неможливим, щоб свiт, який не визнае Бога, мав право на iснування. Цей силогiзм я чув вiд неi мало не щодня. Радянський Союз мусить зникнути – це була одна iз перших iстин, яку менi довелося засвоювати iз молоком матерi.

Зрештою, вона виявилася правою, моя мати. Свiт пiд назвою СРСР на ii очах дiйшов до кончини. Але тому свiту, котрий настав потiм, свiту здичавiння уже на свободi, нацiональнiй i наче релiгiйнiй, селянська совiсть шансу не давала. Услiд за сатанинською iмперiею мае канути у Лету i весь цей сатанинський теперiшнiй люд.

Так що про те, що я достеменно знав з дитинства вiд мами, у зрiлому вiцi менi пiдтверджували майя. Про них глибоко релiгiйнi украiнськi селяни не знали, про цих загадкових землян. Їх сучасна наука схильна вважати все ж галактичними iнопланетянами, якi прийшли сюди, щоб назвати нам точну дату кiнця свiту – 21 грудня 2012 року. Скiльки того каркання було впродовж тисячолiть, i проносило, слава Богу. Але от щоб точна дата… І не так, з пальця висмоктана, а на основi аналiзу процесiв як у Сонячнiй системi, так i ще у семи таких системах.

Жили цi прибульцi на територii Месоамерики – у серцевинi субконтиненту, що на протилежному вiд нас атлантичному березi. Жили недавно – лiт 500 пiсля Ісуса Христа. Жили недовго – не бiльше так само п’ять столiть. В один день зiбрали манатки i залишили назавжди своi маетки, серед яких пiднебеснi храми, велич яких донинi потрясае нашу кволу свiдомiсть.

Невiдомо звiдки прийшли i невiдомо куди пiшли. Люди зi способом життя кам’яного вiку та зi знаннями, в порiвняннi з якими усi генii вiд Сократа до Ейнштейна, включно з усiма нинiшнiми нобелiвськими лауреатами, – справдi печернi слiпi кошенята на нивi наукового освоення дiйсностi. Ми й на йоту не знаемо того, що знали вони достеменно, в тiм числi й про кiнець…

Майя створили вчення про Час, яке назвати генiальним – значить нiчого не сказати. 20 мiльйонiв р