Рух життя, або Динамо (збiрник)
Лесь Подерв’янський
До збiрки Леся Подерв'янського – скандально вiдомого письменника i художника, культовоi фiгури киiвського андерграунду 70-90-х рокiв XX столiття – увiйшли п'еси «Рух життя, або Динамо», «Нiрвана, або альзошпрех Заратустра», «Место встречi iзменiть нiззя, б…!», а також телесценарiй «Кривенька качечка».
"Ну, оце я, хлопцi, прихожу в котельну, як всiгда, дiстаю пiвлiтра, закуску, помидорчики, сало, я люблю, шоб у мене все по-людськи було, ви ж знаете, у мене тут ядерку можна пересидiть, наливаю собi стаканюру, i шось, знаете, менi мiшае, ну погано, та й годi. Я туда-сюда, ну наче хтось тут е i за спиною дивиться. Я тiки так рiзко повертаюсь всiею рамою назад, йо-майо, не повiрите! Отака жаба сидить i на мене дивиться. Главное, шо iнтересно, як вона туда попала? Дверi ж зачиненi. Хлопцi, я сразу пойняв – це шось не те… А потiм мене як вдарило! Це Светка! Я ii так взяв на лопату i думав у пiч кинути, а потiм думаю: «Нi-i!». Йонатан, ну сам подумай, нашо воно менi? Так дверi вiдчинив i у двiр кинув на хрiн. Так Светку на слiдуючий день паралiзувало!.."
Лесь Подерв'янський
Рух життя, або Динамо
Збiрник
Рух життя, або Динамо
Сцена поступово освiтлюеться мiсячним сяйвом, так що становиться видно сидячого мудила i другого мудила, що стоiть бiля дверей. Раптом зверху падае кiнець, по ньому видко з'iжджае третiй мудило i дае пизди першому.
Третiй мудило. А ось маеш!
Перший мудило. Ууууу… (Йому боляче.)
Третiй мудило тiкае. Деякий час на сценi тихо. Другий мудило стоiть бiля дверей i нiчого не робить. Прибiгае четвертий мудило.
Четвертий мудило. Куди вiн побiг? (Другий мудило мовчить.)
Четвертий мудило. Пизди захотiв? На! (Пиздить його.)
Другий мудило падае, четвертий мудило тiкае. Деякий час на сценi тихо Потiм вбiгае п'ятий мудило.
П'ятий мудило (питае у другого). Куди вiн побiг?
Другий мудило (пиздить його). А ось тобi, щоб не питав!
П'ятий мудило падае. Вбiгае шостий мудило.
Шостий мудило. Бiжимо туди! (Показуе.)
Шостий i другий мудили тiкають. П'ятий мудило робить вiдчайдушнi спроби пiднятись, але раптом дверi падають i припизджують його. На сценi з'являеться сьомий мудило. На ньому наклеений напис: «НІХТО В ЦЬОМУ НЕ ВИНУВАТИЙ!!!».
Завiса
Нiрвана, або альзошпрех Заратустра
Сюрреалiстичнi нутрощi котельноi, в якiй, однак, затишно приваблюють погляд хазяйськi полицi з консервами, солiннями, маринадами, крупами, милом, макаронами та iншими необхiдними при фiнансовiй кризi i громадянськiй вiйнi речами. У кутку таемниче виблискуе iмпортна (i, вочевидь, поцуплена) сантехнiка з нержавейки, схожа на лицарський обладунок. В центрi, бiля манометрiв i кранiв невiдомого призначення, розташований убогий стiл з кришкою з блакитноi пластмаси i дистрофiчними залiзними нiжками. Далi за столом – подертi дверi, на яких де-по-де нашкрябанi сакральнi заклинання i мiстичнi побажання, здебiльше непристойного характера, а також назви футбольних команд, рок-груп i iншi невiдомi слова iншомовного походження. Краще за все нам видно слово «Nirvana», яке по диагоналi перетинае дверi, лiтерою «а» упираючись в коротке, але сильне, як пострiл, слово «Fuck».
За столом сидять: хазяiн котельноi Венiамiн, якого друзi лагiдно звуть Венiком, i його друзi Шурон, Йонатан, Вареник i Туз, i апетитно киряють самогонку, в той час коли в темному кутку приемноi форми пикатий телевiзор «Sony» показуе смiшне i водночас з тим трагiчне кiно. Це не Кустурiца i не Грiнуей. Це засiдання Верховноi Ради.
Депутат (у телевiзорi). Поки ми з вами отут теревеним, пенсiонери не получають пенсiю, солдати патрони, газовики газ, нафтовики нафту, а в Днiпрi перевелась риба, а в коморах мишi, бо нема що гризти, так що без Росii нам, товаришi i панове, повний гаплик, шо неясно?
Зал засiдань погрозливо гуде.
Венiк. Ну, оце я, хлопцi, прихожу в котельну, як всiгда, дiстаю пiвлiтра, закуску, помидорчики, сало, я люблю, шоб у мене все по-людськи було, ви ж знаете, у мене тут ядерку можна пересидiть, наливаю собi стаканюру, i шось, знаете, менi мiшае, ну погано, та й годi. Я туда-сюда, ну наче хтось тут е i за спиною дивит