Задiг, або Талан

Франсуа-Мари Аруэ Вольтер

Фiлософськi повiстi Вольтера побудованi у формi розважальних пригодницьких iсторiй, як правило, з великою кiлькiстю дiйових осiб i гострими конфлiктами, що визначають iхнi стосунки. Задiг – молодий вродливий юнак, який, незважаючи на свiй юний вiк, сповнений якнайкращих прагнень. Вiн формуеться вiд пригоди до пригоди, стае справжнiм мудрецем; лише тодi пiзнае справжне щастя.

Вольтер

Задiг, або Талан

Схiдна iсторiя

УХВАЛА[1 - Ухвала – така жартiвлива ухвала, яка пародiювала схвалення книг докторами теологii, вперше з'явилася у виданнi «Задiга» 1748 р. i далi повторювалася в усiх прижиттевих виданнях повiстi, окрiм видання 1775 p., в якому Вольтер зняв «Ухвалу».]

Я, нижчепiдписаний, досягши того, що вславився за людину вчену й навiть розумну, прочитав цей манускрипт i визнав проти своеi волi, що вiн цiкавий, веселий, моральний, фiлософiчний, може сподобатися навiть тим, хто ненавидить романи. Отже я наклав на нього заборону i запевнив пана кадi-лешкер,[2 - …кадi-лешкер… – Кадi-ель-аскер – суддя в мусульманських краiнах, який охороняе закони релiгii i держави.] що це мерзенний твiр.

ПОСЛАННЯ – ЛИСТ-ПРИСВЯТА СААДІ[3 - Саадi Муслiхiддин (1184–1291) – перський поет, дуже популярний в Європi у часи Вольтера. Перший французький переклад Саадi з'явився 1634 р.] СУЛТАНШІ ШЕРАА[4 - Султанша Шераа – сучасники Вольтера вважали, що пiд iменем Шераа письменник вивiв маркiзу де Помпадур (1721–1764), фаворитку Людовiка XV.]

18 числа, мiсяця коня[5 - Мiсяць коня – мiсяць схiдного календаря, що вiдповiдае нашому травневi.]837 року гиджри.[6 - Рiк гиджри – рiк переселення, або втечi Магомета з Мекки до Медiни (622), який став першим роком нового мусульманського лiточислення.]

Принадо очей, муко сердець, свiте розуму, я не цiлую пороху вiд нiг ваших, бо ви не багато ходите або ступаете на iранськi килими чи троянди. Я приношу вам переклад книжки одного давнього мудреця, що, мавши щастя нiчого не робити, мав щастя втiшати себе, пишучи iсторiю Задiга, твiр, у якому сказано бiльше, нiж здаеться на перший погляд. Прошу вас прочитати його i судити про нього, бо хоч ви ледве досягай весни вашого життя, хоч усi розваги чекають на вас, хоч ви вродливi й таланти вашi збiльшують вашу вроду, хоч вас вихваляють з вечора й до ранку i хоч з усiх цих причин ви маете право не мати звичайного розуму, проте розум ваш гострий, а смак тонкий, i я чував, як ви мiркували краще, нiж старi довгобородi дервiшi в гостроверхих шапках. Ви скромнi, та анiтрохи не пiдозрiлi, ви нiжнi, а з тим i не кволi, ви робите добро, але свiдомо, ви любите своiх друзiв i не набули собi ворогiв. Ваш розум нiколи не позичае собi розваги в стрiлах обмови; ви анi говорите лихого, анi робите його, хоч вам надзвичайно легко це робити. Словом, душа ваша завжди здавалася менi чистою, як i ваша врода. У вас е навiть певна частка фiлософii, через що я й думаю, що вам бiльше, анiж кому iншому, смакуватиме цей твiр мудреця.

Був вiн спочатку писаний стародавнiм халдейським письмом,[7 - … стародавнiм халдейським письмом – старохалдейська мова Древнього Вавилона.] що його не знаемо нi я, нi ви. Далi його переклали арабською, щоб звеселити славетного султана Улуг-бека.[8 - Улуг-бек (1394–1449) – узбецький астроном i математик, правитель Самарканда; у творi «Досвiд про звичаi» Вольтер змальовуе його освiченим монархом.] То була пора, коли араби й перси саме почали писати «Тисячу й одну нiч»,[9 - «Тисяча й одна нiч» – добiрка арабських казок, почала виходити французькою мовою 1704 р.] «Тисячу й один день»[10 - «Тисяча й один день» – добiрка дуже популярних у Францii казок, яку французький орiенталiст Петi де ля Круа видавав у 1710–1712 рр. як переклад iз перськоi. Насправдi це була стилiзацiя, в якiй де ля Круа лише використав мотиви i сюжети рiзних схiдних казок – перських, арабських i турецьких.]тощо. Улуг бiльше любив читати «Задiга», але султаншi любили бiльше «Тисячу й одну нiч». «Як можете ви вiддавати перевагу казкам, – говорив iм мудрий Улуг, – що не мають змiсту й нiчого не означають?» – «Саме за це ми й любимо iх», – вiдповiдали султаншi.