100 знаменитих людей Украiни

Т. Н. Харченко

Оксана Юрьевна Очкурова

И. І. Рудичева

100 знаменитых

Украiна подарувала свiту багато яскравих i цiкавих особистостей. І сто героiв цiеi книжки – лише невеличка частина з них. Автори намагалися представити в нiй найвидатнiшi постатi минулого i сучасностi, якi своею працею i талантом прославили краiну, вплинули на хiд ii iсторii. Тому поряд iз життеписами тих, хто здавна вважався символом украiнськоi нацii (Б. Хмельницький, Т. Шевченко, Леся Украiнка, І. Франко, М. Грушевський), тут вмiщено нариси про тих, хто тривалий час залишався iзгоем для своеi краiни (І. Мазепа, С. Петлюра, В. Винниченко, Н. Махно, С. Бандера). Є у книзi i бiографii героiв полiтичного небосхилу, учасникiв «помаранчевоi» революцii – В. Ющенка, Ю. Тимошенко, О. Мороза, В. Литвина, П. Порошенка, чиi iмена нинi стали вiзитною карткою Украiни у свiтi.

Оксана Очкурова, Т. Н. Харченко, И. І. Рудичева

100 знаменитих людей Украiни

Вiд авторiв

Украiна дала свiту чимало яскравих i цiкавих особистостей. І сто героiв цiеi книги – лише дещиця з iх числа. Автори намагалися представити в нiй найбiльш видатнi постатi минулого i сучасностi, тих, хто своею працею i талантами прославив краiну, вплинув на хiд ii iсторii.

«Нацiя виявляе себе не лише в людях, яким вона дае життя, але й у тiм, яким людям вона вiддае почестi, яких людей пам'ятае», – говорив Джон Кеннедi. Якщо звернутися до iсторичноi пам'ятi украiнськоi нацii, то протягом тривалого часу головними ii символами незмiнно залишалися Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Леся Украiнка, Іван Франко, Михайло Грушевський. При цьому варто зазначити: життеписи були настiльки iдеалiзованi й оповитi всiлякими мiфологiчними нашаруваннями, що скорiше нагадували iсторичнi архетипи, нiж бiографii реальних людей. Тому, розповiдаючи про цих видатних особистостей, автори прагнули зняти з iхнiх портретiв хрестоматiйний глянець i познайомити читача з маловiдомими фактами iхнього життя i дiяльностi.

Іще бiльш далеким вiд iсторичноi правди було представлено в бiографiчнiй лiтературi життевий шлях таких державних i полiтичних дiячiв, як Іван Мазепа, Симон Петлюра, Нестор Махно, Степан Бандера. Тривалий час iхня роль в iсторii Украiни викликала суперечливi оцiнки, якi робили з цих людей не нацiональних героiв, а iзгоiв суспiльства. Суперечки навколо них тривають i сьогоднi, але навiть iхнi супротивники не можуть не визнати того, що всi вони, безсумнiвно, е неабиякими особистостями, якi виявили чимало сили волi й мужностi в найтрагiчнiшi перiоди життя краiни.

Донедавна украiнцi вкрай мало знали про своiх видатних спiввiтчизникiв, якi з рiзних причин були змушенi залишити батькiвщину. Бiльшiсть iз них забуто. Така ж доля випала й тим, хто став жертвою сталiнських репресiй, представникам дисидентського руху, борцям за права людини в Украiнi. А тим часом саме цi люди сприяли зростанню авторитету украiнськоi науки i культури далеко за межами краiни. От чому в сучаснiй галереi видатних людей Украiни гiдне мiсце посiдають Михайло Драгоманов i Олександр Архипенко, Серж Лифар i Володимир Винниченко, Дмитро Чижевський i Микола Бердяев, Василь Стус i В'ячеслав Чорновiл.

Серед героiв цiеi книги – не лише украiнцi, але й представники iнших нацiональностей. Їхнi iмена тут не випадковi, оскiльки для одних Украiна була малою батькiвщиною, iншi тривалий час жили i працювали на украiнськiй землi вже в зрiлi роки. Не можна не погодитися з росiйським ученим, академiком Д. Лихачовим, який стверджував, що «нацiональнi особливостi зближують людей… а не вилучають iх iз нацiонального оточення iнших народiв, не замикають народи в собi». Тож не варто дивуватися тому, що в iсторичнiй пам'ятi украiнського народу почесне мiсце завжди посiдатимуть iмена Шолом-Алейхема, Івана Айвазовського, Архипа Куiнджi, Миколи Пирогова, Іллi Мечникова, Сергiя Прокоф'ева i багатьох iнших видатних «неукраiнцiв». До речi, вони були набагато мудрiшi за деяких своiх нащадкiв i нiколи не вiдокремлювали свою долю вiд украiнськоi землi i того народу, серед якого жили i дiяли. Варто згадати хоча б рядки з листа М. Гоголя, адресова