Пилип Орлик

С. Ю. Коляда

О. Ю. Кирiенко

І. А. Коляда

Знаменитi украiнцi

Впродовж багатьох рокiв iм'я Пилипа Орлика таврувалось як зрадника украiнського народу i пов'язувалось iз постаттю І. Мазепи. В офiцiйнiй дореволюцiйнiй та радянськiй iсторичнiй лiтературi його згадували дуже мало. Ставши гетьманом, уклав зi старшиною i представниками запорожцiв угоду, яка дiстала назву «Пакти i конституцiя прав i вольностей Запорозького Вiйська», яку пiзнiше називали «Конституцiя Пилипа Орлика» та «Бендерська Конституцiя». Документ складався зi вступу й 16 статей, у яких проголошувалася незалежнiсть Украiни вiд Московii та Речi Посполитоi. Проголосивши Украiну фактично незалежною республiкою, «Конституцiя Пилипа Орлика» стала найвищим досягненням тогочасноi полiтичноi думки не тiльки в Украiнi, а й у Європi.

І. А. Коляда, О. Ю. Кирiенко, С. Коляда

Пилип Орлик

Слово до читача

Історiю рiдноi Батькiвщини слiд не лише знати, а й розумiти, брати до голови ii науку. Нарештi, перед нами виразнiше вимальовуються постатi видатних украiнцiв, якi довгий час були або забутi, або ж просто замовчуванi взагалi. І ось нинi ми можемо неупереджено розглянути iхню дiяльнiсть, оцiнити iхнi вчинки, збагнути iхне мiсце в iсторii нашого народу.

Одним з таких борцiв за вiльну вiд московського панування Украiну був наступник Івана Мазепи i його сподвижник – вiйськовий i полiтичний дiяч, дипломат, гетьман у вигнаннi Пилип Орлик (1710—1742).

Гетьман Пилип Орлик, безперечно, посiдае окреме мiсце в галереi украiнських нацiональних дiячiв XVIII столiття. Взявшись продовжувати «справу І. Мазепи», йому довелося взяти на себе i весь тягар проблем, пов'язаних з гетьманством. Перебуваючи за межами Гетьманщини, у роки емiграцii П. Орлик не втрачав оптимiзму в боротьбi за автономiю Гетьманщини, працюючи енергiйно, наполегливо та невтомно, до самопожертви, щоб не лишалося сумнiвiв у його безкорисливостi i чистотi намiрiв. Високоосвiчений, з тонким полiтичним розумом, знавець багатьох мов, надiлений лiтературним хистом, гуманiст, схильний до романтичного й iдеального, Пилип Орлик вирiзнявся високою шляхетнiстю, мав уразливу душу й чутливе серце. Деякi дослiдники характеризують його «як нового Дон-Кiхота в лiпшому, iдеальному значеннi, як людину, що не мала в собi анi однiеi скази».

Дiяльнiсть гетьмана Пилипа Орлика безперечно стала однiею з важливих сторiнок державноi та вiйськовоi iсторii Украiни.

Знайомство з бiографiею гетьмана в емiграцii, сподiваемось, допоможе сучасному читачевi зрозумiти нелегкий i водночас трагiчний перiод в iсторii Украiни, усвiдомити мiсце та роль Пилипа Орлика в iсторii украiнського народу.

Походження

Пилип Орлик народився 11 жовтня 1672 р. (21 жовтня за н. ст.) у селi Касута Ошмянського повiту Вiденського воеводства Великого князiвства Литовського. Назву село дiстало вiд назви рiчки Касетки, яка впадае у Вiлiю. Нинi це територiя Бiлорусi, невеличке село Вiлейського району Мiнськоi областi.

Документи свiдчать, що з XV ст. це поселення було маетком-замком урядовцiв Великого князiвства Литовського, в якому налiчувалося 206 селянських дворiв.

Протягом XVI – початку XVII ст. Касута належала вiдомому литовському роду Сапег.

Сучасна Касута, розташована неподалiк населеного пункту пiд назвою Криве Село, е швидше хутiрцем, нiж селом. Нинi тут проживае близько десятка селян.

Ще наприкiнцi XVIII ст. у селi височiв старовинний дерев'яний храм Успiння Пресвятоi Богородицi, де, очевидно, пiсля народження й було охрещено Пилипа Орлика. Сьогоднi на його мiсцi стоiть кам'яна церква Св. Петра i Павла, збудована набагато пiзнiше – вже у 1868 роцi. На околицi села збереглися рештки зруйнованого старовинного панського маетку.

Давня iсторiя родини Орликiв вiдома нам з генеалогiчноi довiдки, укладеноi сином гетьмана, генералом французькоi армii Григором Орликом 1747 р. i схованоi в замку Дентевiлiв. Першим з чеського роду баронiв згадуеться у 1121 р. Станiслав Орлик – прародич двох гiлок, представники яких оселилися на Шлезьку (Сiлезiя) в Польщi. Зберiгся оригiнал диплома iмператора Фердинанда вiд 12 липня 1624 року – «Графовi Орликовi з Моравii