Морськi казки: Казки про мелюзину i морських людей

Сборник

У багатьох украiнських легендах вода виступае у ролi первинного хаосу, з якого формуеться свiтовий простiр. В однiй легендi, в якiй збереглося це архаiчне уявлення, розповiдаеться, що «з самого початку не було нiчого: нi неба, нi землi, а була тiльки тьма та вода, а Бог лiтав Святим Духом понад водою».

У народному уявленнi водяний простiр – канал зв'язку з потойбiчним царством, це мiсце, де мешкають душi «неправильно» померлих, тобто тих, хто рано пiшов з життя та не вичерпав свiй життевий потенцiал; такi душi стають нечистою силою – русалками, поторчатами, потопельниками, водяниками, болотяниками, з якою треба правильно поводитися.

Морськi казки: Казки про мелюзину i морських людей

Водяне царство

(Легенди, перекази та повiр'я)

У багатьох украiнських легендах вода виступае у ролi первинного хаосу, з якого формуеться свiтовий простiр. В однiй легендi, в якiй збереглося це архаiчне уявлення, розповiдаеться, що «з самого початку не було нiчого: нi неба, нi землi, а була тiльки тьма та вода, а Бог лiтав Святим Духом понад водою».

У народному уявленнi водяний простiр – канал зв'язку з потойбiчним царством, це мiсце, де мешкають душi «неправильно» померлих, тобто тих, хто рано пiшов з життя та не вичерпав свiй життевий потенцiал; такi душi стають нечистою силою – русалками, поторчатами, потопельниками, водяниками, болотяниками, з якою треба правильно поводитися.

З давнiх-давен люди шанували водянi джерела, це безумовно пов'язано з традицiйними уявленнями, що вода – джерело життя, вона мае життедiйну силу, яка сприяе росту рослин та взагалi розвитку життя усього живого на землi. У спецiальнi днi – Водохрещення, в канун Пасхи та на Івана Купала – вода освячуеться, набирае магiчноi сили. Таку воду використовували протягом року для лiкування вiд рiзних хвороб.

Шанування води, принесення iй дарiв та читання молитв бiля води спiввiдноситься з образом Параскеви П'ятницi, функцii якоi восходять до язичницькоi Мокошi – володарки темряви (нижчоi частини свiту), богинi родючостi, ii iм'я пов'язане з вологою, водою. Вона покровительствовала жiночому рукодiллю. Особливiстю шанування Параскеви П'ятницi було принесення та кидання у воду предметiв, створених жiночими руками: пряжi, холстiв, сорочок, рушникiв.

У казках водяний простiр – рiчка, море, океан або криниця – це межа мiж свiтом живих та мертвих, це канал зв'язку мiж свiтом людей та потойбiчним царством. Щоб потрапити у тридев'яте (незнайоме, потойбiчне) царство, герою треба побувати у водяному царствi.

Водяне царство чарiвноi казки – це свiт перетворень, свiт мiнливостей, який взагалi пов'язаний з чарiвництвом. У ньому мешкають такi фантастичнi iстоти, як морський цар (цар-риба, морський диявол, морський чорт, морське чудерство, морський петух, морський змiй), морськi люди (морське вiйсько), морськi конi, риба краснопера, яка приносить дарунки з морських глибин. А також у морi живе красуня-чарiвниця, якою милуеться весь природно-тваринний свiт: пташки починають спiвати, коли ii бачуть, сонце червонiти, та взагалi у природно-тваринному свiтi у неi багато родичiв та помiчникiв. Вона допомагае герою розгадати загадки та набути нових знань про процеси творiння, даруе йому чарiвнi предмети та повертаеться разом з ним до царства людей. Своi здiбностi, придбанi у природно-тваринному – Змiевому – царствi, такi чарiвницi використовують лише для створiння свого сiмейного царства та для захисту вiд злих чаклунiв та вiдьм.

Про створення землi

Коли Бог створив землю, вiн установив ii на рибi (або на двох рибах), якi плавають в морi. Кожнi сiм рокiв риба то пiднiмаеться, то знижаеться – вiд цього залежить, який буде рiк (багато чи мало буде у цей рiк дощу). Коли риба перевертаеться на iнший бiк, тодi бувають землетруси. Деякi кажуть, що риба, яка держить на собi землю, лежить звернута в кiльце та тримае зубами свiй хвiст; коли хвiст iз рота вискоче, тодi теж трапляються землетруси.

Існуе повiр'я, що землю держать на собi двi риби – самець та самка: коли самець – земля пiднiмаеться вище над поверхнею моря i в той рiк бувае м