Тимiш та Юрiй Хмельницькi
Юрiй Андрiйович Мицик
Знаменитi украiнцi
Історiя роду Хмельницьких мiстить у собi бiльше невiдомого, нiж вiдомого. Ми маемо лише фрагментарнi свiдчення, та й тi часом е малодостовiрними. Можемо з упевненiстю твердити тiльки про деякi факти з життя Михайла Хмельницького – батька гетьмана Богдана Хмельницького i дiда Тимоша та Юрiя Хмельницьких.
о. Юрiй Мицик
Тимiш та Юрiй Хмельницькi
Рiд Хмельницьких
Історiя роду Хмельницьких мiстить у собi бiльше невiдомого, нiж вiдомого. Ми маемо лише фрагментарнi свiдчення, та й тi часом е малодостовiрними. Можемо з упевненiстю твердити тiльки про деякi факти з життя Михайла Хмельницького – батька гетьмана Богдана Хмельницького i дiда Тимоша та Юрiя Хмельницьких. Заглянути далi в глибину столiть не дозволяе брак джерел. Однак можна ризикнути твердити, що iхнiм предком був славнозвiсний Венжик Хмельницький. Пiдставою для цього е заява самого Юрiя Хмельницького, який на схилi полiтичноi кар’ери прибрав собi ще одне iм’я – Венжик i запевняв, що його предком був згаданий Венжик. В одному iз своiх листiв вiн i батька називав у такий спосiб: «Богдан-Зiновiй Венжик Хмельницький».
Венжик Хмельницький вiдзначився тим, що у 1534 р. (за iншими даними – у 1514 р.) пiд Заславом (сучасний Ізяслав Хмельницькоi областi) дощенту розгромив ординцiв, якi вдерлися на Волинь. В «Історii Русiв» говориться про трiумфальну зустрiч цього гетьмана у Заславi, вiд якого вiн одвiв ворожi орди, про те, що король Сигiзмунд І надiслав йому листа з подякою за цю перемогу. Саме Венжика украiнська лiтописна традицiя вважае одним iз перших (навiть другим пiсля Прецлава Лянцкоронського!) серед козацьких гетьманiв. Отже iм’я Венжика Хмельницького здавна було оточене ореолом слави, i це теж могло спонукати Юрiя Хмельницького до проголошення його своiм предком. Так, власне, чинили монархи багатьох краiн свiту, зокрема великi князi киiвськi та московськi царi, якi виводили свiй рiд вiд варяга Рюрика, вiрменськi царi – вiд Александра Македонського i т. д. Однак виключати того факту, що Венжик Хмельницький мiг бути реальним предком Юрiя Хмельницького, теж не варто.
Із стовiдсотковою впевненiстю можемо твердити тiльки те, що першим вiдомим представником роду Богдана Хмельницького та його нащадкiв був Михайло Хмельницький. Про його походження iснують рiзнi думки. Вченi називають рiзнi мiсця народження: Киiв, Чернiгiв, Лисянку, Галичину, Хмельник, Хмелев (Хмелiв), Хмельне (Хмелiвку). Найсвiжiше дослiдження В. Смолiя та В. Степанкова, присвячене Богдановi Хмельницькому, вважае достовiрнiшою версiю про захiдноукраiнське походження предкiв Богдана Хмельницького. Історики майже одностайнi в тому, що Хмельницькi були украiнськими православними шляхтичами за походженням i мали герб «Абданк» (однак деякi вченi вважають, що герб Хмельницьких бiльше схожий на герб «Сирокомля»). Як нам вдалося встановити, Хмельницькi мали мiцний зв’язок з Бiлоруссю, iхня рiдня, в т. ч. Кизим – один з керiвникiв повстання 1637—1638 рр., проживала в таких мiстах, як Бихiв та Мозир.
Вiдомо, що Михайло Хмельницький здобув непогану освiту i служив при дворi магната Станiслава Жолкевського у м. Жовквi на Львiвщинi. Пiсля цього на пропозицiю iншого магната – Яна Даниловича (близького приятеля Жолкевських i власника Олеського замку) – Михайло Хмельницький перейшов до нього на службу. Коли Данилович мiж 1592—1594 рр. став корсунсько-чигиринським старостою, то направив на береги Росi й Тясмину свого нового помiчника, тим бiльше, що той господарював тут ще у 80-х роках ХVІ ст. За припущенням вищезгаданих iсторикiв, Михайло Хмельницький рятувався тодi у цих краях вiд переслiдувань, бо був покараний судом чи то на «банiцiю» (вигнання з батькiвщини), чи то на «iнфамiю» (знеславлення та обмеження у громадянських правах).
Тут вiн став засновником (осадчим) таких мiст, як Лисянка та Чигирин, хутора Суботiв, заселяв i захищав вiд ворогiв Черкащину, потiм став чигиринським пiдстаростою. Восени 1620 р. турецькi вiйська наблизились до кордонiв Речi Посполитоi, а iм назустрiч виступила польська армiя на чолi з гетьманом С. Жолкевським. Останн