Данило Апостол

Леонiд Васильович Тома

Знаменитi украiнцi

Данило Апостол (1654—1734), ставши гетьманом Лiвобережноi Украiни у скрутний для краiни час, незважаючи на свiй бiльш нiж поважний вiк (73 роки), зумiв залишити помiтний слiд в iсторii Украiни: саме за його петицiею Анна Іоаннiвна у так званих «Решительных пунктах» пiдтвердила – хоч i обмежену – козацьку автономiю. Не маючи змоги вести самостiйну зовнiшню полiтику, Апостол кинув усi сили на пiднесення економiки, взявся за викорiнення корупцii, впорядкування земельних вiдносин. І, звичайно, старий гетьман постiйно змiцнював безпеку Украiни: за часiв його правлiння будуеться Украiнська оборонна лiнiя вiд Днiпра до Сiверського Дiнця, завдяки його сприянню в Украiну повертаються запорозькi козаки i засновують Пiдпiльненську Сiч.

Леонiд Тома

Данило Апостол

Вiд автора

Постать гетьмана Данила Апостола довгий час була в тiнi iншоi легендарноi особистостi – Івана Мазепи. Миргородський полковник, який був на полковницькому урядi 44 роки, видатний военачальник та державець, мудрий дипломат не прагнув позiрноi популярностi, або, як ми тепер говоримо, популiзму. Вiн послiдовно, день за днем i рiк за роком, клав важкi брили у пiдмурiвок державностi Гетьманщини, прагнув з’еднати розiрване нацiональне самоусвiдомлення – вiд часiв Киiвськоi Русi до Козацькоi держави, – незважаючи на те, що украiнський простiр трiщав, як полотнина, мiж загарбницькими руками Османськоi iмперii, Кримського ханства, польськоi шляхти та мiцнiючоi, нестримноi у жаданнi «приращения» земель Росiйськоi iмперii.

Данило Апостол став гетьманом у складний для Украiни час, i хоча вiн все життя свiдомо тримався лiнii Хмельницького на утвердження в европейському обширi, на жаль, не всi його задуми збулися. Росiйська iмперiя практично лiквiдувала незалежнiсть Украiни, постiйно урiзуючи ii автономiю (наприклад, гетьман не мав права на самостiйну зовнiшню полiтику). Але новий росiйсько-украiнський договiр 1728 року (так званi «Решительные пункты») дозволив повернути Украiнi вiдiбранi ранiше права.

В таких умовах Апостол кинув усi сили на пiднесення економiки, взявся за викорiнення корупцii, впорядкування земельних вiдносин (цi проблеми i сьогоднi стоять в Украiнi на порядку денному), зумiв створити впливову, достатньо самостiйну у своiх дiях козацьку старшину. І, звичайно ж, Данило Апостол постiйно змiцнював безпеку Украiни. За часiв його правлiння по рiчках Орелi, Берецi, Берестовiй – вiд Днiпра до Сiверського Дiнця – будуеться Украiнська оборонна лiнiя, завдяки його сприянню в Украiну повертаються запорозькi козаки i засновують Пiдпiльненську Сiч. Вiн був також фундатором i покровителем храмiв i монастирiв, Киево-Могилянськоi академii, Чернiгiвського колегiуму.

І коли скiнчився земний шлях старого гетьмана, його поховали у Спасо-Преображенськiй церквi в Сорочинцях, яку вiн сам наказав збудувати.

З iсторii козацтва

Ось що писав про козакiв украiнський iсторик, один з перших дослiдникiв iсторii козацтва Д. Яворницький: «Козаки, якi боролись з численними ворогами за православну вiру, за украiнську народнiсть, за свободу совiстi, за людськi права, козаки, якi створили багато високохудожнiх дум, високоморальних i правдивих iсторичних пiсень, якi складають разом з наспiвом цiлi балади, цiлi поеми почуття, козаки, якi створили багату iсторичну лiтературу, свято берегли всi дорогi заповiти своiх предкiв, виступали носiями високоi громадянськостi i вражали сучасникiв своею далекогляднiстю, гiднi того, щоб всi iх дiяння були представленi у докладнiй, живiй i художнiй iсторii…»

На сьогоднi iснуе кiлька гiпотез щодо походження козацтва. Деякi вченi вважають козакiв нащадками населення Пiвнiчного Причорномор’я та Приазов’я або нащадками тюркiв-каракалпакiв («чорних клобукiв»), якi за часiв Киiвськоi Русi жили в Пороссi, що межувало зi Степом.

Іншi припускають, що козаки походять вiд татар, якi за часiв князювання литовцiв оселилися на Киiвщинi i змiшалися з мiсцевим населенням.

Існуе думка й про те, що першi козаки були переселенцями з Пiвнiчного Кавказу. Дехто стверджуе, що, можливо, козаки були нащадками слов’я