Битва пiд Берестечком. 1651

О. Ю. Кирiенко

С. А. Марченко

І. А. Коляда

Знаменитi подii iсторii Украiни

Наймасштабнiшою битвою перiоду Украiнськоi нацiонально-визвольноi вiйни 1648 – 1654 рокiв була битва пiд Берестечком, де в бою зiткнулися, з одного боку, козацько-селянське вiйсько Богдана Хмельницького, його союзники кримськi татари та вiйсько Речi Посполитоi – з iншого.

Катастрофа пiд Берестечком стала останньою краплею, що переповнила чашу украiнсько-польськоi боротьби i зробила неможливим подальше спiльне iснування шляхетськоi Польщi та козацькоi Украiни в единiй державi. Пiсля цього громадянська вiйна, що формально тривала в однiй краiнi – Речi Посполитiй, остаточно переростае в украiнсько-польську вiйну.

С. А. Марченко, О. Ю. Кирiенко, І. А. Коляда

Битва пiд Берестечком. 1651

Вступне слово

Украiнська нацiональна революцiя середини XVII столiття е найважливiшим перiодом iсторii Украiни козацькоi доби. І незважаючи на те, що для украiнського народу ii пiдсумки були суперечливими: не вдалося вiдстояти незалежнiсть Украiнськоi козацькоi держави, яка до того ж була створена далеко не в межах тогочасних етнiчних кордонiв Украiни, а людськi втрати вiд военних дiй, епiдемiй, голоду, захоплення в турецький полон, мiграцiй та iн. обчислюються до 70 % населення (загальна чисельнiсть якого на 1648 рiк становила близько 4–5 млн. чол.), безперечно належить до тих iсторичних рубiконiв, що визначають на столiття розвиток народiв i нацiй.

«Украiнська революцiя 1648–1676 pp. належить до ряду европейських революцiй XVI–XVII ст. Вона становила важливу складову процесу зародження й утвердження на континентi нових суспiльних вiдносин, новоi цивiлiзацii», – наголошуе академiк В. Смолiй.

Цей пасiонарний спалах в Украiнi, що кардинально змiнив хiд нацiональноi iсторii, суттево вплинувши на геополiтичний розвиток Схiдноi Європи, був глибоко закономiрним явищем. Спрацював комплекс соцiально-економiчних, нацiонально-релiгiйних та полiтичних чинникiв, якi зробили широкомасштабний народний рух у серединi XVII столiття необхiдним i можливим.

Розпочавшись на початку 1648 року, народне повстання досить швидко охопило значну частину територii та населення Украiни, переросло у Нацiонально-визвольну вiйну, яка у свою чергу зумовила докорiннi змiни в нацiональному та суспiльно-полiтичному розвитку i поступово набула характеру нацiональноi революцii.

Наймасштабнiшою битвою перiоду Украiнськоi нацiональноi революцii середини XVII ст. е битва пiд Берестечком, де в бою зiткнулися, з одного боку, козацько-селянське вiйсько Богдана Хмельницького, його союзники кримськi татари та вiйсько Речi Посполитоi, з iншого.

Ця битва мала неабияке значення для обох сторiн: поляки прагнули взяти реванш за поразку у попереднiх битвах пiд Жовтими Водами, Корсунськiй, Пилявецькiй, Зборiвськiй та iн. i врештi-решт розправитися iз бунтiвниками; натомiсть козакам необхiдно було силою зброi остаточно довести право на iснування власного державного утворення – Держави Вiйська Запорозького.

Однак якщо перемога козакiв дала б, мабуть, iм усi шанси на остаточний розгром Речi Посполитоi, яка знаходилася на межi соцiально-полiтичного краху, та здобуття повноцiнноi незалежностi козацькоi держави, то перемога полякiв, що стала реальнiстю, лише загострила подальший перебiг нацiональноi революцii.

Битва пiд Берестечком залишила багато невирiшених питань. В iсторичнiй науцi i нинi немае единого погляду на результат битви. Це була катастрофа украiнського вiйська, його поразка чи нiчия, тактичний вiдхiд козакiв? Дискусiйним залишаеться й питання про полонення Б. Хмельницького татарським ханом: чи справдi украiнський гетьман був узятий у заручники ханом, чи це був такий маневр Б. Хмельницького для виправдання свого вiдходу з поля бою. Усе ж якщо оцiнювати перебiг бойових дiй на полi пiд Берестечком, то вирiшальним фактором у перевазi польського вiйська над украiнським стала втеча з поля бою кримського хана, який, позбавивши козакiв стратегiчно важливоi кримськоi кiнноти, прирiк iх на поразку. Не-з'ясованим також залишаеться визначення справжнiх мотивiв утечi хана.

Врештi-р