Агатангел

Наталка Сняданко

У своiй творчостi Наталка Сняданко робить спробу серйозного, хоча й iронiчно оформленого усвiдомлення та переосмислення цiлого перiоду пострадянськоi iсторii. Байдуже, про що пише Сняданко – про зiв'яле кохання, гопникiв у нiч на Івана Купалу чи про джазову спiвачку з облущеними нiгтями, – читати ii однаково тепло й приемно…

Наталка Сняданко

Агатангел

Деякi збiги з реальними подiями не випадковi, бiльшiсть дiйових осiб не вигаданi, хоча й навряд чи захочуть впiзнавати себе у персонажах твору.

Дiйовi особи (вони ж виконавцi)

1. Горислава Галичанко, завiдувачка рубрики «Дозвiлля» щоденноi газети КРІС-2, дiвчина, безумовно, варта уваги, навiть попри те, що iй от-от виповниться тридцять.

2. Панi Мiля, бiзнесово обдарована поштарка i мрiйниця.

3. Снiжана Терпужко, журналiстка з дуже особливою дiетою.

4. Мiстер Арнольд Гомосапiенс, бiзнес-консультант iз Голландii.

5. Михайло Іванович Тичина, слiдчий, книголюб i непоганий коханець.

6. Агатангел, домашнiй щур, любить крабовi палички.

7. Юлiан Йосипович Незабудко, головний редактор газети КРІС-2. Партiйний псевдонiм – Дуньо (але це таемниця). Поет i дбайливий сiм’янин.

8. Пан Фiалко, заступник пана Незабудка. Партiйний псевдонiм – Франьо (хоча це теж таемниця).

9. Пан Маргаритко, заступник пана Незабудка i пана Фiалка. Партiйний псевдонiм – Геньо.

10. Пан Штуркало, вiдповiдальний секретар.

11. Олежик Трав’янистий, верстальник iз сумнiвною репутацiею.

12. Соломон Айвазовськi – таемничий та ерудований, у душi – романтик, що старанно приховуе, можливо, навiть сам вiд себе.

13. Шарлотт – вродлива i неприсутня.

14. Степан Вовк, 13-й комерцiйний директор КРІСа-2.

15. Рекламний вiддiл, нiчим, крiм прiзвищ, не характерний.

16. Панько Овочевий. У приватному спiлкуваннi – Льоня.

17. Інвестор – загалом другорядний персонаж.

18. Теобальд Полуботок-Свищенко, дописувач КРІСа-2.

19. Професор Полуботок-Свищенко, засновник клiнiки Шато д’Амур та «украiнського» методу лiкування психiчних захворювань.

20. Евелiна, сусiдка Горислави, скрипалька.

21. Марко, сусiд Горислави, гiтарист.

22. Юрко, випадковий персонаж.

Veritasна днi пляшки

Юлiан Йосипович Незабудко прокинувся вiд солодко-тривожного вiдчуття в паху, яке могло свiдчити тiльки про одне, i саме про це i свiдчило. У нього була ранкова ерекцiя. Головний редактор щоденноi тигиринськоi газети КРІС-2, як називаеться посада нашого героя, посмiхнувся чи то до стелi, чи то до себе самого (на стелi у спальнi було дзеркало) i зiтхнув iз полегшенням. Коли тобi суттево за сорок, кожна ранкова ерекцiя, а тим бiльше iз сильного похмiлля – це «трохи подiя», як сказав би, зверхньо посмiхаючись, пан Незабудко, якби йшлося про когось iншого. Але оскiльки справа стосувалася його самого, то вiн тiльки ковзнув рукою пiд ковдру i з полегшенням зiтхнув, пересвiдчившись, що солодко-тривожне вiдчуття його не пiдвело. Усi ми любимо виглядати iронiчними чужим коштом.

Пан Незабудко жваво пiдхопився, замугикав «вi а зе чемпiонс» i пiшов пiд душ, переможно спостерiгаючи, як навiть струменi теплоi води не вiдразу зруйнували горду набундюченiсть у його паху. Десь вiн читав, що ерекцiя «з бодуна» – явище майже автоматичне i свiдчить не так про молодiсть органiзму, як про пiдвищений тиск на якiсь там залози, тому така ерекцiя не виключае пiдступного наближення простатиту. Але Юлiан Йосипович був оптимiстом i тiшився кожнiй ранковiй ерекцii, хоча скаржитися на сексуальнi можливостi свого органiзму наразi не мав пiдстав. Шкода, що дружина у вiдрядженнi i немае з ким роздiлити скромну статеву радiсть. Хоча з iншого боку, добре, що вона у вiдрядженнi, адже навряд чи iй сподобався б запах з його рота, який навiть самому Юлiану Йосиповичу не дуже подобався, коли вiн видихав у близько поставлену до вуст долоню i принюхувався. Пан Незабудко щоранку перевiряв таким чином, чи не тхне у нього з рота. Сьогоднiшнiй перегар викликав туманнi спогади про те, що вечiр таки завершився пивом, а це дружинi точно б не сподобалося. Юлiану Йосиповичу це також не подобалося, але не подобалося вже сьогоднi, а вчора чомусь, навпаки, подобалося.