Маленькi жiнки

Луиза Мэй Олкотт

«Маленькi жiнки» Луiзи Мей Олкотт – роман, що виховав кiлька поколiнь юних читачiв по всьому свiту. Ця книга була перекладена понад 50 мовами, ii сюжет покладений в основу шести фiльмiв, чотирьох телесерiалiв, кiлькох опер та спектаклiв. З iсторii родини Марч, в якiй зростають чотири дружнi, проте геть не схожi одна на одну сестри, читач дiзнаеться про такi перипетii юностi, як дорослiшання, дружба та любов. У цьому виданнi публiкуеться новий оригiнальний переклад з англiйськоi Юлii Шматько. Стилiзацiя речей юних дiвчаток, характерна для тiеi епохи, а також придуманi героiнями i використовуванi в повсякденнi слова додають тексту неповторноi атмосфери XIX столiття.

Луiза Мей Олкотт

Маленькi жiнки

Переклад украiнською Юлii Шматько.

Замiсть передмови

Ця книга коротко розкаже

Як мандрiвник блукав в пiтьмi,

Та промiнь свiтла всiм пiдкаже,

Як в край небесний шлях знайти.

Обрав вiн стежку тернами порослу,

Хоч i не легкий вибiр був,

Життя його набуло змiсту,

Вiн суть спасiння Божого збагнув.

Нехай мандрiвка його довга,

Навчить i вас, товаришi —

Добро, чесноти та наснага

Вiдкриють шлях безсмертя для душi.[1 - За книгою Джона Буньяна «Похiд паломника». У романi «Маленькi жiнки» Олкотт часто згадуе та проводить паралелi з релiгiйною алегорiею англiйського письменника та проповiдника Джона Буньяна «Похiд паломника», яку вона любила ще з дитинства. Книга розповiдае про подорож героя на iм'я Християнин. На шляху до Небесного Мiста, тобто Раю, на нього чекало безлiч небезпечних пригод. Пiд час своеi подорожi Християнин зустрiчае людей та iстот (iмена яких так чи iнакше пов'язанi з подiями його життя), якi намагаються допомогти або перешкодити йому. На його шляху зустрiчаються такi персонажi як Вiрний, Вiруючий i Велетень Вiдчаю. Книга проповiдуе iдею про те, що потрiбно стiйко нести свою життеву ношу i не пiддаватися спокусам. Деякi роздiли книги «Маленькi жiнки» мiстять посилання на подii та мiсця з «Походу паломника», наприклад, можна зустрiти такi назви роздiлiв як «Бет знаходить Прекрасний палац», «Долина приниження Емi», «Джо зустрiчае Аполлiона», «Мег вирушае на Ярмарок Марнославства», тощо, оскiльки кожна з доньок Марч пiддаеться якiйсь спокусi, яка пов'язана з ii характером або якимись недолiками.]

1

Пограемо у паломникiв

– Ну що ж це за Рiздво без подарункiв? – буркнула Джо, простягнувшись на килимi бiля камiна.

– Бути бiдним просто жахливо! – зiтхнула Мег, глянувши на свою стару сукню.

– Як же несправедливо, що однi дiвчата мають так багато красивих речей, а iншi взагалi нiчого не мають, – додала маленька Емi та ображено пирснула.

– У нас е мама й тато, а ще ми е одна в одноi, – втiшно сказала Бет зi свого затишного куточка у вiтальнiй.

Чотири юнi обличчя, пiдсвiченi теплим мерехтiнням вогнища, на мить повеселiшали вiд цих пiдбадьорливих слiв, але посмiшки вмить зникли, коли Джо раптом тремтячим голосом додала: «Немае з нами татка, i не буде ще довго». Вона не наважилась вголос сказати «можливо, нiколи», але кожна з сестер мовчки додала це про себе, думаючи про те, що iх батько зараз десь далеко, у самому епiцентрi жорстоких боiв.

На кiлька хвилин у кiмнатi повисло гнiтюче мовчання, нiхто не наважувався знову почати говорити, але потiм Мег все ж тихо промовила:

– Ви ж знаете, чому мама запропонувала обiйтися без подарункiв на це Рiздво – зима обiцяе бути суворою, i мама вважае, що нам не слiд витрачати грошi на розваги та безглуздi дрiбницi, коли нашi солдати страждають на полi бою. Ми мало чим можемо iм допомогти, але ми можемо принести своi маленькi жертви, щоб пiдтримати iх, i ми повиннi робити це з радiстю та вдячнiстю. Але боюся, я не … – Мег похитала головою, з сумом думаючи про всi красивi речi, якi iй так хотiлося купити.

– Не думаю, що та невелика сума, яку ми здатнi пожертвувати, щось кардинально змiнить. У кожноi з нас е всього лише долар, i навряд чи армiя взагалi вiдчуе якусь рiзницю. Я готова обiйтися без подарунку вiд матiнки та вiд вас, сестри, але сама собi я дуже хочу купити «Ундiну» та «Сiнтрама».[2 - Два романи з елементами к